Вилежуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. вилежатися, -жуся, -жишся, гл. Вылеживаться, вылежаться, пролежать достаточное время. Виспався, та не вилежався.
Кобза, -зи, ж.
1) Струнный музыкальный инструментъ. Сидить на могилі козак старесенький, у кобзу грає-виграває, голосно співає. Він усюди вештається та на кобзі грає. На речах — як на кобзі.
2) Рыболовный снарядъ изъ тонкихъ прутьевъ. Ум. кобзонька, кобзочка. В кобзоньку грає, гарно співає.
Ле́пта, -ти, ж. Лепта. Спасибі, друже мій убогий, — ти, знаю, лепту розділив свою єдину.
Лести́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Льстить. Не лести мене своїми пишними словами.
Мишові́й 2, -вія, м. и мишовійка, -ки, ж. = мишокрілик.
Обдзьобувати, -бую, -єш, сов. в. обдзьоба́ти и обдзюба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Обклевывать, обклевать. Ой надлетіли райські пташеньки, та обдзюбали винограденько. Всі ягоди на вишні обдзюбали.
Піківний, -а, -е. = пікний. Лопата піківна.
Пробуркуватися, -куюся, -єшся, сов. в. пробуркатися, -каюся, -єшся, гл. Просыпаться, проснуться, пробуждаться, пробудиться. Византія пробуркалась, витріщав очі. Прокинься, милеє дитятко, пробуркайся і проходись.
Прожерка, -ки, ж. Раст. Paris quadri folia.
Стілець, -льця, м. 1) Стулъ. з стільця зіпхнути. Спихнуть со службы. на дво́х стільцях сиді́ти. Двоедушничать. 2) Деревянные брусья, на которыхъ вѣтряная мельница стоитъ и поворачивается. 3) Ткацкій снарядъ для вязанія начиння, тоже, что и лавка 3. Двѣ раздвигающіяся на перепонці ножки, на каждой изъ нихъ вверху горизонтальная по́душка (шпуга), концы противоположныхъ подушо́к соединены шо́хтами, посрединѣ на подушках, параллельно шохтам лежитъ шкво́рень, проходящій сквозь двѣ кобилки, — трехугольныя дощечки, стоящія ребромъ и опирающіяся на шохти. 4) Родъ подставки изъ лежащаго на плоту бревна подъ рулевое весло, которое вращается на шипѣ, вдѣланномъ въ этотъ стілець. Cм. керма. 5) Мѣсто, на которое спускаются гуцульскими древорубами съ горъ срубленныя деревья и съ котораго ихъ свозятъ; столець вымощенъ бревнами, чтобы летящія съ горъ деревья не вбивались въ землю. Ум. стільчик.
