Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свистик

Свистик, -ка, м. Свистокъ. Купив за пятака свистик та й свистить. Екатер. у. (Залюб.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВИСТИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВИСТИК"
Войтуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = войдуватися. З турками та з татарами войтувалися. Г. Барв. 141.
Довже́зний, довжеле́зний, довжене́зний, довже́нний, -а, -е. Очень длинный. Довженний цибух. Левиц. Пов. 150.
Дуженький, -а, -е., Ум. отъ дужий. Довольно сильный.
Искроватий, -а, -е. Блестящій. Вх. Лем. 422.
Камужельський, -а, -е. ? Черевики камужельські. Гол. III. 252.
Короговця, -ці, ж. Ум. отъ корогва.
Магомета́нський, -а, -е. Магометанскій. Желех.
Попивкати, -каю, -єш, гл. Медленно отпивать короткими глотками. Вх. Уг. 261.
Приплата, -ти, ж. Приплата, доплата.
Установляти, -ляю, -єш, сов. в. установи́ти, -влю, -виш, гл. Установить. Своєї ціни не установиш. Ном. № 10544.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВИСТИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.