Ду́рнас, -са, м. = дурбас.
Замі́жній, -я, -є. Во время замужества происходившій, замужній, который бываетъ замужемъ. Вона тепер більше раділа і кохалась у всьому, що вбачали очі, ніж із початку життя свого заміжнього. Заміжня. Замужняя. Збунтувала проти мене... мою заміжню дочку.
Змушати, -ша́ю, -єш, змушувати, -шую, -єш, сов. в. зму́сити, -шу, -сиш, гл.
1) Принуждать, принудить. Чи змусиш ти до послухання тура? Ой я тебе, не змушаю, но щире кохаю.
2) Съ отрицаніемъ. Не быть въ состояніи. А що ж я буду робити, що не змушу ворогів пережити.
Нага́й, -гая́, м. Нагайка, плеть. Як візьме нагая в руки, як почне періщить жидів! Донським нагаєм підганяє. Ув. нагаїще. Кулачище під бочище, нагаїще в головище.
На́дто нар. 1) Слишкомъ, излишне, слишкомъ много, черезчуръ. Люде надто вже стали грішні. Їден надто має, а другий нічого. Надто знай, да ще питай. 2) Сверхъ того, къ тому-же; особенно. А надто вам росказать би, як козак чорнявий під вербою над водою, обнявшись, сумує. А за лихо... та цур йому! Хто його не знає!.. А надто той, що дивиться на людей душею. 3) Еще больше. І наказав їм, щоб нікому не говорили. Що ж більше він наказував, то надто більше вони проповідували. Я його прошу: мовчи; а він надто голосить.
Обшмарувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) Обмазать чѣмъ-либо маслянистымъ, дегтемъ и пр.
2) Обмыть, оббить (дождемъ). Стіни осінні дощі обшмарували, — голими ребрами хата світить.
Попопросити, -шу, -сиш, гл. Напроситься, просить много. Так вона мені попокланялась, попопросила мене.
Рабство, -ва, с. Рабство. Неначе присудили її зумисно на темноту й рабство.
Сплеснути, -сну, -неш, гл. Всплеснуть. Оглянулась назад себе, в долоні сплеснула.
Штак, -ку, м.
1) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
2) = штакун. Мали побити арештанти штаків, та стройові нагодились.
