Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свіжо

Свіжо нар. Недавно, только что. (Поля) свіжо заскорожені. Мир. Пов. II. 85.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 108.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІЖО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІЖО"
Бокозийник, -ка, м. = зизоокий. Шух. І. 33.
Зв'я́нути, -ну, -неш, гл. Завянуть. Травою зв'яло моє тіло. К. Псал. 230.
Злегчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Облегчить. Желех.
Коралевий, -а, -е. = Коралловый. Перериваючись де-не-де, як порване коралеве намисто. МВ.
Ля́са, -си, ж. 1) Ременная или пеньковая часть кнута (безъ кнутовища). Загадка: Віз без коліс, а батіг без ляси, (човен, весло). Грин. II. 312. 2) = ліса 2. Браун. 15.
Позапарювати, -рюю, -єш, гл. Запарить (во множествѣ).
Послідущий, -а, -е. Худшій. Кирило Тур був у Січі не послідущий. К. ЧР. 274. Піду, каже, утоплюсь, усі мене обіжають — я послідущий на світі. Ном. № 4846, стр. 286.
Просікати, -ка́ю, -єш, сов. в. просікти, -січу, -че́ш, гл. Просѣкать, просѣчь.
Псьоглавець, -вця, м. Человѣкъ съ собачьей головой. То були псьоглавці, люде з песьсіми головами. ЕЗ. V. 202. Cм. песиголовець.
Улонька, -ки, ж. Ум. отъ улиця.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВІЖО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.