Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свіжо

Свіжо нар. Недавно, только что. (Поля) свіжо заскорожені. Мир. Пов. II. 85.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 108.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІЖО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІЖО"
Бокла, -ли, ж. = боклаг. Новомоск. у.
Від'Їсти, -ся. Cм. від'їдати, -ся.
Дичко́, -ка́, м. Дикій конь. Тут сього дичка, то було встаровину! Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Заку́тий, -а, -е. Закованный. Закуті в пута неофіти. Шевч. 612.
Каптурник, -ка, м. Монахъ, какъ носящій капюшонъ. К. МБ. II. 134.
Кладіжка, -ки, ж. Укладываніе.
Наже́брати, -раю, -єш, гл. Добыть нищенствомъ, напросить милостыни.
Попереціжувати, ясую, -єш, гл. Процѣдить (во множествѣ).
Прихідько, -ка, м. Пришлецъ. Що ж се таке, що все платимо ми та ми, а прихідьки як? Хиба вони дурно житимуть на нашій землі. Кобел. у.
Сівалка, -ки, ж. Сѣялка. Хотин. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВІЖО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.