Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

світич

Світич, -ча, м. 1) Свѣтильникъ, фонарь. Вх. Лем. 464. В трупарні світич світить, але вже конає. Федьк. І. 66. 2) Подсвѣчникъ. Угор. 3) = світлач. 4) Мѣсто на печномъ шесткѣ, гдѣ кладутъ лучину. Вх. Зн. 62. 5) Паникадило, церковная люстра. Шух. І. 117.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 109.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІТИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІТИЧ"
Бирфи, бирф, ж. мн. Ступеньки въ передвижной лѣстницѣ. То же, что и щаблі. Вх. Зн. 3.
Дзюрко́м нар. Струей. Уман. у. Вода біжить дзюрком.
Запомина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. запо́мнити, -ню, -ниш, гл. Забывать, забыть. Тепер иншого буду кохати, о тобі завше запоминати. Чуб. V. 386. Хоч лучиться печаль на єдну годину, запомнить і милу родину. Ном. № 2232.
Зіпрі́ти, -рію, -єш, гл. Вспотѣть.
Отруюватися, -ру́ююся, -єшся, сов. в. отруїтися, -руюся, -їшся, гл. Отравляться, отравиться.  
Розварня, -ні, ж. Лѣнивая женщина. Вх. Лем. 461.
Свинарювати, -рюю, -єш, гл. Быть свинопасомъ. Тобі, дружко, не дружкувати, тобі, дружко, свинарювати, з довгою ломакою, з чорною собакою. Свад. п.
Солотвина, -ни, ж. Соленое болото, солончакъ. Вх. Лем. 468.
Туронько, -ка, м. Ум. отъ турок.
Шкопирта I, -ти, ж. Игра, состоящая главнымъ образомъ въ бросаніи палокъ такъ, чтобы палка шла колесомъ, ударяясь о землю то однимъ, то другимъ концемъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВІТИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.