Відміна, -ни, ж. 1) Измѣненіе, перемѣна. 2) Отличіе. У нас на Вкраїні.... не всюди однаково говорять.... не велика, воно, правда, і одміна. Служки, доношуючи після своїх панів стареньку їх зобуву, пришивали до не? для одміни чорні пришви. 3) Варіантъ. Є ще сім відмін сієї приказки. 4) Выкупъ. «Турчин-турчинойку, не губъ мене молодойку, їде мамця відмінити, не даст дна мі загинути». Одмінойки та й не стало: дівча гірко заплакало. 5) Уродливое дитя, больное англійскою болѣзнью. Народъ считаетъ такого ребенка чертенкомъ, которымъ подмѣнили человѣческое дитя. Cм. відмінок. Ум. відмінонька.
Катеришциця, -ці, ж. Шарманщица.
Мня́лиця Cм. м'ялиця.
Ницак, -ка, м. Низкій душею человѣкъ; низкопоклонный льстецъ. Покиньте зараз римських ницаків.
Оглянути, -ну, -неш, гл. = оглядіти. Ісус, оглянувши все, вийшов.
Од'ї.. Cм. отъ від'їдати до від'їхати.
Позаворожувати, -жую, -єш, гл. Заворожить (многихъ).
Понапліскувати, -кую, -єш, гл. Наплескать (во многихъ мѣстахъ).
Унівець нар. см. нівець.
Усмолювати, -люю, -єш, сов. в. усмоли́ти, -лю, -лиш, гл. Осмоливать, осмолить.
