Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

світитися

Світитися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Свѣтиться, издавать свѣтъ. Він світиться, як сонце. 2) Просвѣчиваться. Сорочка так виносилась, що аж світиться. ре́бра світяться. Очень худъ. КС. 1882. X. 36. 3) безл. Быть свѣту, быть освѣщеннымъ, свѣтиться, горѣть. Приходить він до теї горальні, аж там світиться. Рудч. Ск. І. 87. І досі ще в їх світиться, — все не лягають.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 109.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІТИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІТИТИСЯ"
Байорисько, -ка, с. ув. отъ байоро.
Дупляк, -ка́, м. Дуплистое дерево. Вх. Уг. 237.
Звірокру́г, -гу, м. Зодіакъ. Желех.
Каптанник, -ка, м. Шьющій кафтаны.
Набре́вкатися, -каюся, -єшся, гл. Нажраться.
Супостатський, -а, -е. Супостатскій, вражій. К. ПС. 72.
Тенькання, -ня, с. = теленькання.
Терплячкий, -а́, -е́ Терпѣливый. НВолын.
Ужеребитися, -блюся, -бишся, гл. Ожеребиться. Шух. І. 211.
Холзкий, -а, -е. = ховзкий. У Марисі холзкий двір. Гол. II. 657.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВІТИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.