Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

світитися

Світитися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Свѣтиться, издавать свѣтъ. Він світиться, як сонце. 2) Просвѣчиваться. Сорочка так виносилась, що аж світиться. ре́бра світяться. Очень худъ. КС. 1882. X. 36. 3) безл. Быть свѣту, быть освѣщеннымъ, свѣтиться, горѣть. Приходить він до теї горальні, аж там світиться. Рудч. Ск. І. 87. І досі ще в їх світиться, — все не лягають.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 109.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІТИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІТИТИСЯ"
Вибуркнути, -ну, -неш, гл. Пробормотать.
Дорива́ння, -ня, с. Дорываніе. Богодух. у.
Кулачник, -ка, м. Кулачный боецъ. Боєць, ярун і задирака, стрілець, кулачник і рубака, і дужий був з його хлопак. Котл. Ен.
Має́тний, -а, -е. Зажиточный.
Пахвина, -ни, ж. Нижняя и боковая часть брюха животныхъ отъ пупа до паховъ. Одріжте мені пахвини.  
Перелюбник, -ка, м. Прелюбодѣй, блудникъ. Писав я до вас ув одному листі, щоб ви не мішались із перелюбниками. Коринѳ. І. V. 9.
Пообсапувати, -пую, -єш, гл. Обполоть и окучить (во множествѣ). Як гарно пообсапуєш картоплю, то більша вродить. Екат. г.
Прополювати, -люю, -єш, сов. в. прополо́ти, -лю́, -леш, гл. Пропалывать, прополоть. Топчи, милий, доріженьку, а я свою прополю. Чуб. V. 275.
Скін, ско́ну, м. 1) Кончина, смерть. 2) Конецъ, предѣлъ.
Ула́годжувати, -джую, -єш, сов. в. ула́годити, -джу, -диш, гл. 1) Улаживать, уладить. 2) Усмирять, усмирить, укрощать, укротить, успокаивать, успокоить. Злого ласкою більш улагодиш, як сваром. Котл. МЧ. 441.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВІТИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.