Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свіжий

Свіжий, -а, -е. Свѣжій. Оттака ловись, хоч дрібна, але свіжа. Ном. № 7857., Ум. свіженький, свіжесенький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 108.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІЖИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІЖИЙ"
Вакернипа, -пи, ж. Коза, овца — бѣлая съ черными или рыжими пятнами около глазъ.
Давну́ти, -ну́, -неш, гл. см. Давити. Желех.
Догріба́тися, -ба́юся, -єшся, сов. в. догребти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. Догребаться, догресться.
Засандри́читися, -чуся, -чишся гл.? Въ загадкѣ: Звечора заяричилось, а к світові засандричилось. (Діжа з кістом). Мнж. 174.
Особше нар. Въ особенности. Мнж. 188.
Пересаджувати, -джую, -єш, сов. в. пересадити, -джу, -диш, гл. 1) Пересаживать, пересадить (растенія). 2) Передѣлять, передѣлить пополамъ, посадивъ растенія. Пересади, моя миленькая, вишеньками двір. Чуб. V. 411. З) Пересаживать, пересадить кого черезъ что. Дівко, дівко, пересади через поріг! Рудч. Ск. II. 66. 4) Высовывать, высунуть черезъ что. Вівця пересадить голову через комишеву стінку. О. 1862. V. Кух. 30.
Покощувати, -щую, -єш, гл. 1) Лакировать; алифить; глазировать. Що маляр малював ще й покощував, вовницею — кучерями повимощував. Н. п. Стоять мостоньки калиновії, калиновії, покощенії. Гол. II. 27. Та покощувано і полощувано шишечку. Мил. 155.
Ревти, -ву, -веш, одн. в. ревнути, -ну, -веш, гл. 1) Ревѣть, заревѣть, мычать, замычать. Ведмідь на ретязі товсто реве. Ном. № 1337. Чого бик навик, того й реве. Ном. № 9565. На синьому морі лютий змій реве. Чуб. І. 140. 2) Орать, заорать, крикнуть. Ви передержанці! — ревнув писарь, — вы передержуєте біглих! Кв. II. 373. Ревнув, мов у маточину, — як бугай. Ном. № 12445, 12443. 3) Пѣть очень громко и плохо, запѣвать сразу громко. На віват з мущирів стріляли, тут грімко трубачі, іграли, а много літ дяки ревуть. Котл. Ен. IV. 32. 4) Ревѣть, плакать съ крикомъ, заревѣть. Оце ще рева реве! Харьк. Дідона тяжко зажурилась.... кричала, плакала, ревла. Котл. Ен. І. 34. 5) Громко играть, заиграть на духовомъ инструментѣ. А Михаїл в трубу реве на всю губу. Чуб. III. 382. 6) О водѣ, вѣтрѣ: ревѣть, заревѣть, шумѣть, гудѣть, завывать. Прокляті вітри роздулися, а море з лиха аж реве. Котл. Ен. Як та воля, що минулась, Дніпр широкий — море, степ і степ, ревуть пороги, і могили-гори. Шевч. 4. Реви, завірюхо, засип його снігом! Левиц. І. 156. 7) О колоколѣ: сильно звонить. Всі дзвони ревуть, — уже ж того козаченька ховати несуть. Чуб. V. 371. 8) О пушкахъ: грохотать, грохнуть. Реве гарматами Скутара, ревуть, лютують вороги. Шевч. 59. Як став місяць серед неба — ревнула гармата. Шевч. 40. 9) О землѣ: гудѣть. Летить ізнов змій, аж земля реве. Рудч. Ск. І. 147.
Сторожати, -жа́ю, -єш, гл. = сторожити. А те мені, пане, важко, що з боків та сторожають, а спереду та зустрічають. Чуб. V. 960.
Схилити, -ся. Cм. схиляти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВІЖИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.