Брунитися, -нюся, -нишся, гл. Пускать почки. Дерево бруниться.
Вирізування, -ня, с.
1) Вырѣзываніе.
2) Особый способъ ажурнаго вышиванія. Шити вирізування.
3) Украшеніе деревянныхъ предметовъ вырѣзываніемъ орнаментовъ.
Відігнати Cм. відганяти.
Допе́ртися, -пру́ся, -пре́шся, гл. Дотащиться.
Дошарува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Домыться (о вымываніи при помощи тренія щеткой, мочалкой и т. п. твердой поверхности, напр. стола).
Мо́рщитися, -щуся, -щишся, гл. Морщиться. Як не морщусь, не стараюсь.
Оббанитися, -нюся, -нишся, гл. Обмыться. Грій, каже, казан молока! Вона зігріла; він пірнув у його, оббанився. Побіжу... та оббанюсь.
Обвітря, -ря, с. Воздухъ, атмосфера. Cм. повітря. Чорний ворон коли не коли скрикував над головою, прорізуючи.... обвітря своїм дужим крилом.
Різовиння, -ня, с. = різовини.
Сокира, -ри, ж.
1) Топоръ, сѣкира. Часть ея: жало — лезвіе, борідка — задняя часть лезвія, носок — его передняя часть, щоки — бока, голова — часть возлѣ обуха, ухо — дыра, въ которой укрѣплено топорище, ручка, держално — топорище. У гуцуловъ: вістрє = жало, части его также носок и борідка, выше — плече, возлѣ обуха — шия, пазуха = ухо, топорище — топорище.
2) Родъ писанки. Ум. сокирка, соки́рочка.
