Вельбучний, -а, -е. Важный, знатный. Я не вельбучний чоловік, — їм і рибу просту, і хліб.
Деренча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Дребезжать. 2) Жужжать. Увійшов у омшівник, бжола тільки що чути деренчить, ну, ще жива.
Казанок, -нка, казаночок, -чка, казанчик, -ка, м. Ум. отъ казан.
Острів, -рова, м.
1) Островъ. Стоїть над морем: ніяк на острів не достанеться.
2) = острева. Ум. острівець.
Перійка, -ки, ж. Раст. Triticum repens.
Перкаль, -лю, м. Коленкоръ.
Пихкати, -каю, -єш, гл.
1) Пыхтѣть. От ми пихкали, пихкали над тим чаєм, та й повиливали його під ліжко.
2) Потягивать (трубку). Лежить у садку під грушею, люльку пихкає.
Полісюк, -ка, м. = поліщук.
Поодягати, -га́ю, -єш, гл. Одѣть (многихъ).
Роздати, -ся. Cм. роздавати, -ся.
