Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свинятник

Свинятник, -ка, м. = свининець. Екатер. г. (Залюб.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 106.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВИНЯТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВИНЯТНИК"
Бубнарь, -ря, м. Музыкантъ на бубнѣ. Cм. бубнарити. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Єднора́льський, -а, -е. Генеральскій. Раді ж ми ся. додому вернути, нас єднорал не пускає. Ей не так єднорал, як єдноральськая мати. Чуб. V. 999.
Заріза́ти, -жу, -жеш, гл. Зарѣзать. Хоч заріж, то не хоче. Ном. № 2636.
Зв'я́ка Cм. звяга.
Отрібка, -ки, ж. Родъ кушанья = отріб? З отрібки баба — шарпанина. Котл. Ен. IV. 81, (изд. 1809. IV. 18).
Паламарювати, -рюю, -єш, гл. Быть пономаремъ. Ном. № 9694. Сим. 174.
Плакатися, -чуся, -чешся, гл. 1) Плакать, оплакивать. Не плачся на моє горе! не тобі його оплакати. МВ. (О. 1862. І. 75). А за мною сиротою всі родичі плачуть. Плачся, плачся, мій родоньку, плачся, поплакайся. Грин. III. 391.
Плескач, -ча, м. 1) Родъ круглаго хлѣба съ плоскими поверхностями. Напече книшів, пиріжків, буциків і плескачів. Г. Барв. 130. 2) Шлепокъ. Надавала йому, ворожому синові, плескачів у спину, щоб не висижувавсь у хаті та йшов на роботу. Новомоск. у.
Позаплоджувати, -джую, -єш, гл. Расплодить, развести (во множествѣ).
Слухач, -ча, м. Слушатель. Ком. Р. ІІ. 68. Г. Барв. 304. Щог. Сл. 94. Воздвиженський не вважав на увагу, чи неввагу своїх слухачів. Левиц. Пов. 52.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВИНЯТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.