Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свірка

Свірка, -ки, ж. 1) Шворка или ремешекъ, которымъ кнутъ прикрѣпленъ къ кнутовищу. Желех. 2) Въ загадкѣ: мышь. Питалася швидка свірка, чи є хапко дома? (миша та кіт). Ном., стр. 294, № 129. З) Сверчокъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 108.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІРКА"
Валовитий, -а, -е. = вайлуватий. Вх. Зн. 5.
Вимірятися, -ряюся, -єшся, гл. 1) Мѣряться на палкѣ, поясѣ и пр. чья очередь. О. 1861. XI. Св. 31. Ходім, браття, а в вишневий садок, та наріжем черешневих палок, будем, браття, вимірятися, кому в військо та збіратися. Н. п. 2) Извиняться, оправдываться.
Виникати 2, -каю, -єш, гл. Исходить, всюду заглядывая. Туди ник, сюди ник, — увесь двір виникає, а діла не робить. Харьк.
За́боцень, -цня, м. Сотъ, кусокъ сотоваго меда. «Давай, діду, меду!»... Пішов, одрізав йому забоцень такого вже гарного, гречаного. ЗОЮР. І. 134.
Звитя́жство, -ва, с. Побѣда, одолѣніе. КС. 1885. VII. 444.
Згі́р'Я Cм. згірря.
Поґрасувати, -су́ю, -єш, гл. Вытоптать, истоптать (во множествѣ).
Попереказувати, -зую, -єш, гл. То-же, что и переказати, но во множествѣ.
Простяка, -ки, об. Простой, не гордый человѣкъ. Наш пан — простяка. Волч. у.
Удовш, удо́вшки, нар. = удовж, удовжки. Ум. удо́вшечки. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВІРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.