Вавкати, -каю, -єш, гл. Часто говорить вавка, жалуясь на боль. Чого ти все вавкаєш? Аж набрид уже!
Кляч, -ча, м. Каждая изъ двухъ палокъ на концахъ рыболовной сѣти (гонишної сітки), невода; къ клячу привязанъ капать, за который вытягивается сѣть. Біля кляча на сподах камінь, щоб сторч кляч ішов.
Моска́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Обрусѣвать. Уже почав москалитися! 2) Осолдатчиваться.
Нака́шничок, -чка, м. Небольшой ухватъ, которымъ вынимается кашничок (Cм.).
Пелехатий, -а, -е. = волохатий. Гуси пелехаті. Летить голуб коло хати сивий пелехатий. Кури пелехаті. Кучерявий піч вимітає, пелехатий у піч заглядає.
Погорілля, -ля, с. Несчастье отъ пожара. Він просить на погорілля.
Попідрізувати, -зую, -єш, гл. То-же, что и підрізати, но во множествѣ.
Пробурмиструвати, -ру́ю, -єш, гл. Пробыть бургомистромъ.
Спліндрувати, -ру́ю, -єш, гл. = сплюндрувати.
Шкода 1, -ди, ж.
1) Вредъ, убытокъ. Шкода нікому не мила. Слова шкоди не нагородять. Въ частности: потрава. Воли в шкоді заняв. Гуси як ідуть у шкоду, дак і розмовляють: по два на колосок, по два на колосок.
2) Человѣкъ, часто причиняющій вредъ, шаловливый, проказникъ. Ну й шкода оцей хлопець, — нічого за їм у садку не вдержиш. То же и о животныхъ, склонныхъ къ потравамъ и пр.
3) Какъ нарѣчіе: жаль. Теплий кожух, тільки шкода — не на мене шитий. Нема Петра, тілько Гриць, шкода ж моїх паляниць.
