Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свирковий

Свирко́вий, -а, -е. Изъ сви́рки. Свирко́ве де́рево = Сви́рка. ЗЮЗО. І. 131.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 106.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВИРКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВИРКОВИЙ"
Борецький, -а, -е. Принадлежащій борцу. Ми борецького роду. Г. Барв. 420.
Греча́ниця, -ці, ж. Гречневая солома. Желех. Н. Вол. у.
Знищити Cм. знищувати.
Кінчак, -ка, м. Мечъ съ узкимъ лезвіемъ.
Роскручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. роскрути́тися, -чуся, -тишся, гл. Раскручиваться, раскрутиться, развертываться, развернуться.
Свербіти, -блю, -биш, гл. Зудѣть, чесаться. Свербить долоня проти чогось. Ном. № 306. Ви мені і за вухом не свербите — мнѣ до васъ дѣла нѣтъ, я совершенно къ вамъ равнодушенъ. Мир. Пов. I. 159.
Скочка, -ки, ж. 1) Лѣсная мышь, Mus silvaticus. Вх. Уг. 267. 2) мн. Раст. а) Sempervivum hirtum L. ЗЮЗО. І. 136. б) Sempervivum tectorum L. ЗЮЗО. І. 136.
Співацький, -а, -е. Относящійся къ пѣвцу, пѣвчему.
Чурком нар. = дзюрком. Ненька.... лиш заплакали гіренько та утирають собі кров, що так і пішла з них чурком. Федьк. Пов. 42.
Щезун, -на, м. Родъ злого духа. На дверях усіх будинків вирізують, випалюють або намазують дехтем хрест, щоби щезуни не входили до середини, не наносили хороби людям та маржині. Шух. І. 107.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВИРКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.