Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

світач

Світач, -ча, м. 1) Маленькій желѣзный подсвѣчникъ для восковой свѣчи у иконы: желѣзный стержень, вбиваемый въ стѣну или божник, съ трубочкой для свѣчи. Волк. у. Cм. світич. 2) Въ курной полѣсской хатѣ: четырехугольная деревянная труба, спускающаяся изъ крыши въ избу, внизу подъ нее подвѣшена желѣзная рѣшетка, на которой вечеромъ зажигаютъ лучину. Чуб. VII. 390.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 109.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІТАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІТАЧ"
Ганус, -су, м. Анисъ. Левч. 1.
Гір'Я, -р'я, с. соб. Горы. Хоц ти зійдеш і гір'я і поділля, то таки не знайдеш над мов подвір'я. Чуб. V. 191.
Гуцу́лок, -лка, м. Маленькая гуцульская лошадь. Желех.
Допе́рти Cм. допорати.
Підшильовувати, -вую, -єш, сов. в. підшилювати, -люю, -єш, гл. Обшивать, обшить шалевкой. Зміев. у.
Повишивати, -ва́ю, -єш, гл. Вышить (во множествѣ). Кожухи, шовком повишивані. Кв. І. 143. Уставки повишивала. Драг. 361.
Позаставляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Заставить (во множествѣ). 2) Заложить (во множествѣ). Яка була одежинка, всю позаставляв шинкареві. Кіевск. у.
Протяжний, -а́, -е́ Продолжительный. Протяжна була осінь цей год — усі на ярину понаорювались. Волч. у.
Сальце, -ця, с. Ум. отъ сало.
Щиблювати, -люю, -єш, гл.поріж. Надѣвать по́ріж (родъ рыболовной сѣти) на канатъ. Вас. 188.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВІТАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.