свинарь

Свинарь, -ря, м. Свинопасъ. Кіевск. Подол. г.г. Шух. І. 190. Ум. свинарик.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 106.

Випадкові слова

Чужинонька, чужи́ночка, -ки, ж. Ум. отъ чужина.

повністю...

Гу́дж, -джа, м. Узелъ. Біда ж мені з таким мужом, що не в'яже штани гуджом. Чуб. V. 1152.

повністю...

Відбатовувати, -вую, -єш, сов. в. відбатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Отрѣзывать, отрѣзать. Відбатував шматок хліба. Так і відбатував стругом пучку.

повністю...