Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

споружитися

Споружитися, -жуся, -жишся, гл. Собраться со средствами, съ силами на что, приготовиться къ чему. Я тільки споруживсь іти в волость, аж і він тут їде. Екатер. у. Що ти бовкунцем ореш? — Та нема паноче, другого волика; оце насилу споружились на одного. Чуб. II. 543.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 185.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОРУЖИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОРУЖИТИСЯ"
Канціляжка, -ки, м. Чиновничишко, презрительное названіе канцеляриста. Достається од неї деколи, як поприїзджають, оттим цвентюхам, канціляжкам. Котл. МЧ. 471.
Ковтонути, -ну́, -не́ш, гл. Сильно глотнуть. Сивушки зараз ковтонули по кілишку. Котл. Ен.
Кощок, -ка, м. Собачка ружейная, спускъ. Шух. І. 229.
Куряниця, -ці, ж. = курява 2. Вх. Уг. 249.
Либо́й нар. = либонь. Желех.
Оборонити, -ся. Cм. обороняти, -ся.  
Оцюди нар. = осюди. Оцюди положиш. оцюди́ лишень слухай. Слушай это. Ном.
Повертання, -ня, с. Поворотъ. Повертання головою. Левиц. І. 430. 2) Возвращеніе, возвратъ.
Прогортати, -та́ю, -єш, сов. в. прогорну́ти, -ну́, -неш, гл. Раздвигать, раздвинуть, отворачивать; прогребать, прогресть, прочистить. Ой то перепілочка, ой мала невеличка, ой по полю літає, ой комиш прогортає. Чуб. V. 22. Вуса прогортає. Св. Л. 202. Я сніжок прогорну. Мил. 192. Я солому прогортаю, зерняти шукаю. Грин. III. 166.
Продоювати, -доюю, -єш, сов. в. продоїти, -дою, -їш, гл. Доить, подоить слегка въ началѣ доенія. Шух. I. 193.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОРУЖИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.