Вільготний, -а, -е. 1) Сырой, влажный.
2) Льготный, свободный.
Госпо́дь, Го́спода, м. Богъ, Господь. Прихиляйся, дівчинонько, а до Господа Бога. Господи, помилуй, або дай що! Хай Госпо́дь ми́лує. Боже сохрани! Так їй схотілось пить, що Господи! — сильно захотѣлось пить. Ум. Го́споденько, го́сподонько. Ей, змилуйся, Господеньку! Крий, Господоньку!
Доліта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. долеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Долетать, долетѣть. Хоть високо, невисоко, треба долітати. Долетіти до сонця.
Забороня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. заборони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Защищаться, защититься. Вкривали отаманів курінь і свої халабудки, щоб заборонитися від дощу. 2) Быть запрещаему, быть запрещенну.
Напри́сідки нар. = навприсядки.
Приводні, -днів, м. мн. Въ водяной мельницѣ, въ пути, по которому вода идетъ къ наружному колесу, — мѣсто между заставною и лоддями, т. е. отъ заставки до того пункта, гдѣ вода прикасается къ колесу.
Скоцень, -цня, м. = вискоцень.
Стик, -ка, м. = істик.
Уводити, -джу, -диш, сов. в. увести, уведу, -деш, гл.
1) Вводить, ввести. Пан увів дідову дочку в свої горниці. вво́дити у славу, у неславу. Позорить. Пожалійте сиротину і не вводьте в славу. Сватай мене, козаченьку, не вводь у неславу. — у хрест, у закон. Крестить. Введуть дитину у хрест.
2) Обманывать, обмануть. Він мене уводить, до иншої ходить.
Угнівитися, -влю́ся, -ви́шся, гл. = угніватися. Дуже вгнівивсь на мене.
