Бубона, -ни, ж. Названіе сковороды въ загадкѣ: Прийшла кума до куми: дай, кумо, бубони — спекти собі ляпуни.
Відпирськуватися, -куюся, -єшся, сов. в. відпирськатися, -каюся, -єшся, гл. Отфыркиваться, отфыркаться. Насіла собаки на кота, а він тільки відпирськується.
Галиця, -ці, ж. = галка 1. Кинув не палицю, убив не галицю, скублю не пера, їм не м'ясо.
Змисел, -слу, м. Чувство. У чоловіка змисли: очима дивиться, ушима слуха и т. д.
Обломитися, -млюся, -мишся, гл. Обломиться, сломаться. Вісь обломилась.
Перейматися, -маюся, -єшся, сов. в. перейнятися и переня́тися, -йму́ся, -мешся, гл.
1) Прерываться, прерваться, прекращаться, прекратиться. Дощ перенявся.
2) Проникаться, проникнуться чѣмъ.
Пихиць! меж. для выраженія пиханія, толканія. А він підскочив та пихиць її! Так і заноричилась.
Село, -ла́, с. Село, деревня. То гуляє козак Голота, погуляє, ні города, ні села не займає. Ум. се́лечко, сельце. Через наше сельце везено деревце. Ой дано ж єму та три селечка.
Спекти, -чу, -чеш, гл. 1) Испечь. Пече наша, пече, спечи нам коровай ґрече! Не зітхай, — не остатнє ще спекли. 2) Изжарить. Спік чорне порося. Курочку спекла. Ту рибку скажіть, щоб спекли. 3) Сжечь (человѣка). Гетьмана, що на огні ляхи спекли. 4) — рака. Покраснѣть, сконфузясь. Офицерик трошки спік рака, що одвик по своєму розмовляти.
Тіснитися, -нюся, -нишся, гл. Тѣсниться. Тісняться, неначе хліб у печі.
