Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спокволу

Спокволу, спокволя, нар. Исподоволь, понемногу. Так то пани ляхи наших панів русинів до себе спокволя своїми модами та вигодами попритягали. К. Хм. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОКВОЛУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОКВОЛУ"
Видання, -ня, с. Изданіе. Повістки (народні оповідання) Марка Вовчка. Другим виданням коштом Н. Тиблена. Сиб. 1861.
Гра́на, -ни, ж. = Грань 3 = жар. Желех.
Довгоно́сик, -ка, м. Насѣк. Носатикъ. Закр.
Забри́ти, -ри́ю, -єш, гл. Забрить, взять въ солдаты. — лоб. Взять въ солдаты. Ще два дні до заручин, як йому лоб забрили. Чуб. V. 243.
Лушпа́нити, -ню, -ниш, гл. Бить, колотить кого. Ухопив його та й лушпанить. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Нарю́мсатися, -саюся, -єшся, гл. Наплакаться, нахныкаться.
Перевикати, -ка́ю, -єш, сов. в. переви́кти, -кну, -неш, гл. Привыкать, привыкнуть. Воно в мене перевикло на руках та на руках.
Пімперля, -ля́ти, с. Недоростокъ. Добре йому знакомі були сі пороги, та переступав він їх ще «пімперлям», а тепер Іван у же... молодець хоч куди. Св. Л. 117.
Понасталювати, -люю, -єш, гл. Насталить (во множествѣ).
Поприневолювати, -люю, -єш, гл. Принудить (многихъ). Хиба його дочки охотою заміж ішли? Поприневолював.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОКВОЛУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.