Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спокутувати

Спокутувати, -тую, -єш, гл. гріх. Искупить грѣхъ. Гріхи спокутувати. Ном. А ти гріх мій спокутуєш в людях сиротою. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОКУТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОКУТУВАТИ"
Дігтярі́вна, -ни, ж. Дочь дегтярника.
Житня́к, -ка́, м. Ржаной хлѣбъ.
Заплазува́тися, -зу́юся, -єшся, гл. Запачкаться, загрязниться ползая.
Купча, -чі, ж. = купля. Та я не хочу її й купчі, як вона понароблювала мені отам добра. Черк. у. Не навчить купча, а навчить продажа. Чуб. І. 298.
Любо́та, -ти, ж. Наслажденіе, удовольствіе. Любота глянути на молодят, як вони гарненько живуть укупці.
Пожирувати, -ру́ю, -єш, гл. Побаловаться, пошалѣть.
Позмітувати, -тую, -єш, гл. 1) = позмітати. Усе позмішувано, позгрібувано. Г. Барв. 193. 2) Сбросить съ чего (во множествѣ). Пішов, тото позмішував з себе, іде... обідраний. Гн. І. 52.
Пролев, -ва, м. = пралев. Ти лев собі, а я пролев, — циган одвічає. Рудан. І. 72.
Просапати Cм. просапувати.
Спіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. спертися, зіпруся, зіпрешся, гл. 1) Опираться, опереться, упираться, упереться. Радюк стояв до півночі, спершись на тин. Левиц. Пов. 189. На пужално.... спіратися. Рудч. Чп. 203. 2) Упирать, упереться, заупрямиться. Хтів пан, щоб теперка йшли до нього, так люде сперлися, що треба кукурузи збірати. Камен. у. 3) Спорить, заспорить. Сперся зо мною так, що ну. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОКУТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.