Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спокоїтися

Спокоїтися, -коюся, -їшся, гл. Упокоиться, умереть. Я звинулась до попа хрестити, аж уже спокоїлась дитина. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОКОЇТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОКОЇТИСЯ"
Гиркати, -каю, -єш, гл. = гарикати.
Кладовисько, -ка, с. = кладовище. О. 1861. XI. Свидн. 41.
Нашматовувати, -то́вую, -єш, сов. в. нашматува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Нарывать, нарвать кусковъ, нарѣзывать, нарѣзать кусковъ.
Перебгати, -га́ю, -єш, гл. Перегнуть. Пей пояс на двоє перебганий. Золотонош. у.
Поверх нар. 1) Сверхъ. І сліду нема, мов поверх води поплили. Шевч. 296. 2) Выше, надъ. Як дуже зілля кипить — милий поверх дерева летить. Ном. № 231. 3) Наверхъ. Кожух носить навыворот шерстю поверх. Стор. МПр. 169. 4) Свыше. Поверх сотні. Хотин. у.
Полк, -ку, м. 1) Полкъ. 2) Въ старой Украйнѣ XVII — XVIII в.: часть украинской земли, провинція, заключавшая въ себѣ города, мѣстечки, села, носившая названіе по главному городу, гдѣ было правленіе полка, и раздѣленная на сотні. Осягли й позаймали козаки всі землі на Вкраїні під полки, а в полках під сотні, а в сотнях під свої хуторі, двори, пастовники чи левади. К. Хм. 127.
Полубка, -ки, ж. Деревянная крышка улья. Cм. палуба 2. Прийшов у пасіку, дивлюсь, — полубка лежить на землі, скинута з вуліка. Новомоск. у.
Порозштовхувати, -хую, -єш, гл. Растолкать (многихъ).
Сітняг, гу́, м. = осітняг.
Христини, -тин и пр = хрестини и пр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОКОЇТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.