Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

споружити

Споружити, -жу, -жиш, гл. = спорудити. Старий собі нову свиту споружив. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 185.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОРУЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОРУЖИТИ"
Ватагування, -ня, с. Бытіе ватагом.
Вигорнути, -ся. Cм. вигортати, -ся.
Відсіль, відсіля, нар. Отсюда. Комусь буде тяжко важко, як я піду відсіль. Н. п. Недалеко відсіля спасається пустельник. Стор. І. 106.
Возлісся, -ся, с. = узлісся. Вибігає на возлісся; кругом подивилась та в яр... Шевч. 87.
Заколоти́ти Cм. заколочувати.
Ніженька, -ки и ніжечка, -ки, ж. Ум. отъ нога.
Обголіти, -лію, -єш, гл. Обнажиться. Обголіли дерева в-осени. 2) Обѣднѣть, обнищать.
Цитринка, -ки, ж. 1) Ум. отъ цитрина. 2) Раст. Colliar rhamni. Вх. Пч. І. 5.
Шкаворіжний, -а, -е. Отвратительный, гадкій. Вх. Лем. 484.
Шльонзк, -ку, м. Силезія.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОРУЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.