Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

споружити

Споружити, -жу, -жиш, гл. = спорудити. Старий собі нову свиту споружив. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 185.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОРУЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОРУЖИТИ"
Буцім нар. Будто, словно. ЗОЮР. I. 218. Засів, буцім в болоті чорт. Котл. Ен. І. 26. Буцім спить. Драг. 112.
Гадюк, -ка, м. = гадина. Вх. Зн. 9.
Краколь, -кля, м. = скраколь. Желех.
Облатування, -ня, с. Чинка чьей-либо одежды.  
Перетяти Cм. перетинати.
Підперізок, -зка, м. = підперіз.
Причинити, -ся. Cм. причиняти, -ся.
Смілішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться смѣлѣе.
Снизька, -ки, ж. Часть ля́ди. (Cм.). Шух. І. 255, 256. Cм. снізка.
Терлич, -чу, м. Раст. a) Gentiana cruciata L Драг. 33. б) Gentiana Amarella L. ЗЮЗО. І. 123. в) Lychnis vespertina. Вх. Пч. II. 11. г) Silene nutans. Вх. Пч. І. 13. Ум. терли́ченько. Грин. III. 688.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОРУЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.