спорий
Спорий, -а, -е. 1) Скорый, успѣшный. Де руки й охота, там спора робота. 2) Довольно большой, объемистый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 185.
Том 4, ст. 185.