Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сполонитися

Сполонитися, -нюся, -нишся, гл. Наполниться, разлиться. Въ пѣснѣ мужъ до крови избилъ жену такъ, что — кількі сіни, кілька хата — кров сє сполонила. Kolb. II. 13. Cм. сповенитися.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 184.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОЛОНИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОЛОНИТИСЯ"
Відстовбурчити Cм. відстовбурчувати.
Відтухати, -хаю, -єш, сов. в. відтух(ну)ти, -ну, -неш, гл. Спадать, спасть, уменьшаться (объ опухоли). Що ж тобі відтухає на горличку? Зміев. у.
Да́кус нар. Немного. Вх. Лем. 408. Ум. Дакусчик. Вх. Уг. 235.
Ді́дик, -ка, м. 1) = Дідунь. 2) Ручная метелка изъ соломы, травы, стружекъ и т. п. 3) Раст. Крестовая трава. 4) Насѣк. Медвѣдка обыкновенная. Gryllotalpa vulgaris. Ум. Дідичок.
Звести́, -ся. Cм. зводити, -ся.
Мурі́г, -ро́гу, м. = моріг. Зелений як муріг. Ном. № 13157. І двір його мурогом заріс. Ум. мурожок.
Омряк, -ку, м. Мракъ; помраченіе. К. ПС. 49. Омрак на землю нічка напустила. Мкр. Г. 32. Лихі, чи не лихі, а в омряці вони, — въ умственномъ помраченіи. К. Дз. 153.
Сокотитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Беречься, остерегаться. Вх. Зн. 65.
Сповиття, -тя, с. Пеленаніе, пеленки. Ой спи, дитя, без сповиття! Маск.
Шевцюга, -ги, шевцю́ра, -ри, м. Презрит.: сапожникъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОЛОНИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.