Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сполучати

Сполучати, -ча́ю, -єш, сов. в. сполучи́ти, -чу́, -чиш, гл. Соединять, соединить. Коммуна, сполучена таким задумом. К. КП. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 184.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОЛУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОЛУЧАТИ"
Зґля́ґатися, -ґаюся, -єшся, гл. Створожиться. Зґляґалось молоко. Черк. у.
Налупа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Наколоть, наотбивать (камней). 2) Наковырять.
Примовчати, -чу, -чиш, гл. Смолчать.
Рінець, -нця, м. Нырецъ (птица). Харьк. г.
Ряденце, -ця, с. Ум. отъ рядно.
Сухоребрий, -а, -е. Сухоребрый, худощавый. Як стояв я над греблею із своєю сухореброю. Н. п.
Таскатися, -каюся, -єшся, гл. Волочиться, шляться.  
Упослідок нар. = упослід.
Харчівник, -ка, м. Кормящійся. У мене є сім душ харчівників: я, жінка і п'ятеро дітей, а хліб дорогий. Волч. у.
Шматка, -ки, ж. = шмата. Обвинути сирівцевою шматкою. ЕЗ. V. 210.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОЛУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.