Гила, -ли, ж.
1) Грыжа.
2) Родъ игры съ деревяннымъ шаромъ (свинкою), который бьютъ палками; также граничная черта въ этой игрѣ.
Желі́зний и пр. = залізний и пр.
Зако́та, -ти, ж. = закот. комірі́ съ зако́тою носятъ дівча́та.
Здя́куватися, -куюся, -єшся, гл. Наблагодариться. Не здякуюсь. Так ті люде не здякувались.
Напина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. напну́ти и нап'ясти́, -пну, -не́ш, гл. 1) Напяливать, напялить, натягивать, натянуть, покрывать, покрыть, надѣвать, надѣть. Скинув з себе синій жупан та над ними і нап'яв. Благослови, отамане, намет нап'ясти. Лізе на лавку, напинає богів. Виходить мати з житом, нап'ята кожухом навиворот. Напни хустку! Я ж тебе, сестрице, напинаю (наміткою). Уздечки не напнуть на його (на коня). напнути мо́крим рядно́м. = накри́ти мокрим рядно́м. Батько напнув його мокрим рядном. 2) Натягивать, натянуть (струну, веревку и пр.). Напинати лука. Як напне стрілець тетівку. 3) Нападать, напасть, наброситься на кого. Набіг вовк на табун гуртових свиней; вони його як нап'яли, одна попінила, дак того вовка і розірвали... вовки. Въ переносн. смыслѣ: настаивать, настоять, прижимать, прижать къ стѣнѣ. Напнув жида, щоб повернув гроші. Напинали його, щоб росказав, що він дума. 4) Догонять изо всѣхъ силъ. Шість чололовіка вовків як нап'яли одного зайця: один біжить, а другі одстануть; а далі другий як уляже — от-от дожене. 5) напиня́ти пупа. = напинатися 3.
Остеґа, -ґи, ж. = остюк.
Попів 2, -пова, -ве Принадлежащій попу. Чиї ворота минеш, а попових не минеш.
Сівба, -би, ж. Сѣяніе.
Уломитися, -млюся, -мишся, гл.
1) Отломаться.
2) Сломаться. Я на неї задивився — віз мені уломився. Вісь йому вломилась
Чакан, -ну, м. = рогіз. Чакан росте на лиманищах.
