Башта, -ти, ж.
1) Башня. Змурував високу багату. Михайлик — лицарь був, да як зійшов на башту, да пустив з лука стрілу.
2) Старая толстая ель. Ум. баштонька, башточка.
Бердник, -ка, м. Мастеръ, дѣлающій берда. Ситник берднику не товариш.
Курбет, -та, м.? Наш брат курбет хліба не втреть, а бублики лупить, як хто купить.
Многобо́жжя, -жя, с. Многобожіе.
Обігріти, -рію, -єш, гл. Обогрѣть.
Підповзати, -за́ю, -єш, сов. в. підповзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Подползать, подползти.
Подружитися, -жу́ся, -жишся, гл. Выйти замужъ, жениться. Ясна зіронька закотилася, ой я, молода, зажурилися, а що од роду да й одбилася, да на чужині подружилася.
Порский, порськи́й, -а́, -е́ 1) Рѣзвый, быстрый. Порськенький хлопчик. Почувши волю, кінь порский геть степом вибриком побрався.
2) Легко раскалывающійся. Та ясена важче колоти, ніж дуба, дуб куди порскіший за ясена.
3) Быстро выскальзывающій, скользкій. Той хлопець порський як в'юн: ти його побори, а він так тобі попід руками й випорсне. Чоловік такий порський, що з усякої біди знайде як викрутитись. Мило таке перське — не вдержиш. Ум. порске́нький, порськенький.
Родимець, -мця, м. Болѣзнь: параличъ. Щоб тебе родимець побив. Коли б йому язик родимець одібрав.
Скепати, -па́ю, -єш, гл. = скіпати.
