Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

склепатися

Склепатися, -паюся, -єшся, сов. в. склепитися, -плюся, -пишся, гл. Смыкаться, сомкнуться, закрыться. Уже треті півні співають, а в мене й очі не склепались. Г. Барв. 385. Склепилися карі очі й устоньки мої. Мет. 129.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКЛЕПАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКЛЕПАТИСЯ"
Більший, -а, -е. Сравн. ст. отъ прил. великий. 1) Бо́льшій. Мабудь Господь так світ создав, що менший там не втне, де більший геть то зможе. Греб. 381. Він (дощ) ще більший піде. Чуб. ІІІ. 107. 2) Старшій. Більший брат; більша сестра. Шейк. Ум. більшенький. Більшенький шматочок. Гліб. Діточки.... которе орішками пересипає, а більшенькі новими чобітками рипають. МВ. І. 48.
Витока, -ки, ж. Куча орѣховъ, собранныхъ лѣсной мышью. Вх. Уг. 230.
Грися́к, -ка́, м. Родъ хлѣба. Мужик та був дуже бідний, і в нього тільки може й було, шо єден хліб-грисяк. Грин. І. 71.
Дуби́на, -ни, ж. 1) Дубовое дерево. Сюди туди дубину стрепену, — посипались жолудочки в пелену. Чуб. ІІІ. 176. От кріпка дубина, — сокира як од заліза одскакує. Харьк. 2) Дубовый лѣсъ. Сим. 26. КС. 1883. І. 34. Ой з-за гори високої та з зеленої дубини ідуть ляхи на три Шляхи за півтори милі. Н. п. Як були ми молодими, то ходили по дубині у червоних запасках і сивизна на висках. Ном. № 8709. 3) Дубовая палка. От козаки до його з дубинами. ЗОЮР. 284. Ум. дуби́нка, дуби́нонька, дуби́ночка. Грин. ІІІ. 682. Сим. 26. Між дубинки та ліщинки шматок шкуратинки. Ном., стр. 301, № 379. Ой піду я в дубиноньку спати. Млр. л. сб. 346. Пойду в ліс, вирубаю дубинку. Ном., стр. 295, № 155.
Жичат́и, -ча́ю, -єш, гл. = позичати. Угор.
Перекочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. перекоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Перекатываться, перекатиться. 2) О времени: переходить, перейти черезъ извѣстный моментъ. Геть-геть вже перекотилась нічка за північ. Морд. II. 14.
Ткачівна, -ни, ж. Дочь ткача.
Толкувати, -ку́ю, -єш, гл. = товкувати. Толкуй бала, вона плахти пікала. Ном. № 2540.
Ухожати, ухождати. Cм. уходжати.
Чапелинка, -ки, ж. ? Ой украв я, мати, да чапелинку. Чуб. V. 883.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКЛЕПАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.