Білошка, -ки, ж. 1) Порода бѣлыхъ круглыхъ сливъ. 2) Шутливо: кофе съ молокомъ. Засолодити вам білошку?
Вітряний, -а, -е. Вѣтряный. Схопилась велика вітряна буря.
Доноша́ти, -ша́ю, -єш, гл. 1) = доношувати. 2) Приносить, подавать. Казав його до келії взяти, казав слугам їсти доношати. Ой вже ж тобі, галко, а вже ж тобі, чорна, вісти та й не доношати. Доно́шана дити́на. Своевременно родившійся ребенокъ.
Захолітаты, -таю, -єш, гл. Заколебать, зашатать.
Корписати, -са́ю, -єш, гл. = копирсати. Палічками землю копирсали.
Мі́цька, міцьковий и пр = мицька, мицьковий и пр.
Мулки́й, -а́, -е́ 1) Илистый. 2) — брус. Мягкій точильный камень.
Орда, -ди, ж.
1) Орда. Піди, сину, геть од мене, нехай тебе орда візьме.
2) Перен.: толпа. Помішників у його ціла орда. Ордою — толпой. За молодою козаки ордою.
Рантовий, -а, -е. На ранту. Черевики рантові. Рантові чобітки пошили тато.
Сходити 1, -джу, -диш, гл. 1) Восходить. Сонечко не сходить. По двору ходить — як зоря сходить; по сінцях ходить — як зоря сходить. 2) Всходить. Тяжко сходити на гору. 3) Всходить (о посѣвахъ, тѣстѣ). Ярина добре сходить. 4) Сходить, спускаться. Сльози її аж на сей світ сходять. 5) Исходить, истекать. Як я по матері журилась! Було слізьми схожу. А вже ж мої карі очі слізоньками сходять. 6) Подходить. Ближче вхожу, — жінок бачу. 7) Уходить. Вона іде, іде, — мов старий бог з двору сходить.... Вже до воріт, за двір. Сходьте з хати усі, шоб ні одної душечки при мені не було. 7) Выходить, истрачиваться. У його на сі зілля сила грошей сходила. Горілки на їх багато сходить.
