Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спорливий

Спорливий, спо́рний, -а, -е. Любящій спорить. Маркев. 125.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 185.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОРЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОРЛИВИЙ"
Безладдя, -дя, с. Безпорядокъ, разладь, несогласіе, неурядица, анархія. К. ЧР. 9. У нас безладдя було таке що й Боже! Лебед. у. У товаристві лад, — усяк тому радіє; дурне безладдя лихо діє. Гліб. 4.
Бляхівка, -ки, ж. Жестянка емкостью въ одинъ литръ. Шух. I. 101.
Дяконе́нко, -ка, м. Сынъ діакона.
Курій I, -рія, м. = курець. Драг. 13.
Надві́р'я, -р'я, с. Надворье. Діти бігали по надвір'ю. ЗОЮР. II. 28. Пусти, Юрасю, із застілля, да погляжу я по надвір'ю. Мет. 175.
Тирлувати, -лую, -єш, гл. Останавливать и сбивать въ кучу стадо. Сим. 20.
Уремезовувати, -вую, -єш, сов. в. уремезувати, -зую, -єш, гл. Укрѣплять, укрѣпить связывая или сшивая. Уремезовує (латаючи) лантух так, наче довічне. Конст. у.
Хвощ, -ща, м. Раст. а) = хвоїщ а). ЗЮЗО. I. 121. б)зі́мній = хвоїщ б). ЗЮЗО. I. 121.
Чоловіцький, -а, -е. 1) Человѣческій. 2) Принадлежащій мужчинѣ; состоящій изъ мужчинъ. Чи буде ж таке сиріцьке, як чоловіцьке. Ном. № 10716. Чоловіцька громада. Драг. 171.
Шубовснути, -сну, -неш, гл. Упасть въ воду. Так все мені здається, що от-от шубовсну з крутої гори в Дунай. Левиц. Пов. 219.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОРЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.