Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спорливий

Спорливий, спо́рний, -а, -е. Любящій спорить. Маркев. 125.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 185.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОРЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОРЛИВИЙ"
Кушнирня и кушнірня, -ні, ж. Мастерская овчинника, скорняка. Скрізь кидають ремейства, ба й плужки, мовчать кушнірні, воскобійні, ниви. К. ПС. 111.
Неїднаково нар. = неоднаково.
Охайливий, -а, -е. = охайний 1.
Пакісний 2, -а, -е. = пакісливий.
Поморозь, -зі, ж. Изморозь. Де родиться той лід, прозірна крига, та поморозь, той иней піднебесний. К. Іов. 87.
Посіпака, -ки, м. = сіпака. ЕЗ. V. 32.
Поскасовувати, -вую, -єш, гл. Уничтожить, упразднить (во множествѣ).
Розбишака, -ки, м. Разбойникъ, буянъ. Називають мене бурлакою, а мого товариша розбишакою. Чуб. Яка ж ватага розбишак! Котл. Ен. І. 16.
Розвити, -ся. Cм. розвивати, -ся.
Розгасатися, -саюся, -єшся, гл. Разбѣгаться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОРЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.