Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спокусити

Спокусити, -ся. Cм. спокушати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОКУСИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОКУСИТИ"
Козарька, -ки, ж. Загонъ, сарай для козъ. Вх. Зн. 26.
Ля́са, -си, ж. 1) Ременная или пеньковая часть кнута (безъ кнутовища). Загадка: Віз без коліс, а батіг без ляси, (човен, весло). Грин. II. 312. 2) = ліса 2. Браун. 15.
Мерзе́ний, -а, -е. Мерзкій, гадкій, отвратительный, омерзительный. Таке ж бридке, таке мерзене, поржавіло, від жабуру зелене (болото). Греб. 369. Ой на чужій на улиці верба не зелена, ой тим вона не зелена, що челядь мерзена. Н. п., Ум. мерзененький.
Миря́нський, -а, -е. Общественный. Всі мирянські знаєш лиха. Котл. Ен. III. 27.
Наголу́битися, -блюся, -бишся, гл. Наласкаться вдоволь.
Наді́йність, -ности, ж. Надежность; увѣренность. Желех.
Повчитися, -вчуся, -вчишся, гл. 1) Поучиться. От же взявся танцювати, та може й не вмію! Повчитись було у кривого Хоми. Кв. 2) Только во мн. ч. Научиться (о многихъ). Сами з себе письменства повчились Екатер. у.
Прохуховувати, -вую, -єш, сов. в. прохухати, -хаю, -єш, гл. = прохукувати, прохукати. Дивиться в поле, через царину, прохухавши заморозь на склі. Коли ж їй здалось, наче хтось ізнадвору прохуховує. Г. Барв. 167.
Ріняк, -ка, м. = рінь. Желех.
Тямитися, -млюся, -мишся, гл. Помнить, сознавать себя. Ой як нап'ється, то й не тямиться. Чуб. V. 1091. Та і всі письменні, — нехай вони собі тямляться! — т. е. ну ихъ, пропади они! Котл. Н. П. 363.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОКУСИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.