Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

в'язовий

В'язовий, -а, -е. Вязовый. А ще, правда, на козакові постоли в'язові. Макс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЯЗОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЯЗОВИЙ"
Брехіт, -хоту, м. Лай. Желех. Cм. 1. брех.
Грянча́стий, -а, -е = Гранчастий. Грянчаста чарка. Черк. у.
Ґу́ля, -лі, ж. Наростъ, шишка. Набігла ґуля за вухом. Закр. Ум. Ґу́лька. Харьк.
Дужінь, -жені, ж. = дужість. Вх. Зн. 16.
Кріваво нар. Кроваво. Кріваво за велику здобич бились К. ЦН. 167.
Ля́гома, -м, с. мн. = лягови. Пізно, об лягома приїхав. Зміев. у.
Невтомливий, -а, -е. = невтомний. Наче благодать Божа допомагає невтомлива, невсипуща. МВ. (О. 1862. III. 62).
Потручати, -ча́ю, -єш, гл. Потолкать.
Промога, -ги, ж. = проможність. Желех.
Чубанина, -ни, ж. Первоначально: тасканіе другъ друга за волоси, а затѣмъ и вообще драка. Велика була чубанина навкулачках. ЗОЮР. І. 146.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова В'ЯЗОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.