Закропля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. закропи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Окроплять, окропить. Закропляйте доріженьки, щоб ся не курили. 2) Омочать, омочить, освѣжать, освѣжить влагою. Ой дай, дівко, води пити, смажні уста закропити.
Запекти́, -ся. Cм. запікати, -ся.
Латинити, -ню, -ниш, гл.
1) Латынизировать.
2) Окатоличивать. Підклонилися латиненій ляхві.
Обемберити, обенбе́рити, -рю, -риш, гл. Бросить оземь съ силой, сильно ударить. Як обенбере ж він його (з себе)!
Особий, -а, -е. Особый, отдѣльный. Царедворці дали незнайку особу хату.
Паросток, -тка, паросточок, -чка, м. Ум. отъ парост.
Підвіяти Cм. підвіювати.
Підманювати, -нюю, -єш, сов. в. підманити, -ню́, -ниш, гл. Соблазнять, соблазнить, сманивать, сманить; одурачивать, одурачить. Своїм личком білесеньким все підманює. Ні, ходім та й ходім! — Як стала просить, так таки підманила.
Поковтати 2 Cм. поковтувати.
Прямцювати, -цю́ю, -єш, гл. = прямувати 1, 2. І не куди где він, а до них у ворота прямцює.
