спокусник

Спокусник, -ка, м. Искуситель. Єв. Мт. IV. 3.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 183.

Випадкові слова

Поробляти, -ля́ю, -єш, гл. Подѣлывать. А що поробляєте, куме? Черк. у.

повністю...

Дити́нонька, -ки, дити́ночка, -ки, ж. Ум. отъ дитина.

повністю...

Націонал, -ла, м. Націоналъ. Левиц. Пов. 159.

повністю...