Вивертатися, -таюся, -єшся, сов. в. вивернутися, -нуся, -нешся, гл.
1) Выворачиваться, вывернуться.
2) Выворачиваться, выворотиться, опрокидываться, опрокинуться, переворачиваться, перевернуться. Вивернувся з човна. Через голови вивертались. Вивернувся до-гори черева на ліжку.
3) Изворачиваться, извернуться. Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся.
4) Разваливаться, развалиться. Вивернувся як кабан, вередує. Їхав напишившись, а то ще як здибався з ким, то вивернеться на бричці і гука: «торкай!»
5) Преимущ. въ сов. в. Растянуться, упасть мертвымъ, безъ чувствъ. Як плигне йому під ноги кішка, — він схопив рукавицю та й ударив її на-оддаль, — та́ так і вивернулась. Ото кожна до корита, та ухватить та й вивернеться. І так усі чисто попеклись.
Вихвалити, -ся. Cм. вихваляти, -ся.
Відвідини, -дин, ж. мн. Посѣщеніе. Ще більшого жалю завдав їй своїми одвідинами.
Зе́мський, -а́, -е́ 1) Земскій. 2) Земной. Прийшов царь земський до царя Будимира.
Лозиня́к, -ка, м. пт. 1) Пѣночка обыкновенная. 2) Порода соловья. Lusciola philomela. Ум. лозинячо́к.
Покацубнути, -немо, -нете, гл. Окоченѣть (о многихъ). Ну мороз! поки доїдемо, то й покацубнемо.
Поступний, -а́, -е́ Тотъ, при работѣ надъ которымъ можно быстро подвигаться впередъ. Це шитво поступне.
Та сз.
1) И, да. Батько та мати. За степи та за могили, що на Україні, серце мліло. Од моря та й до моря.
2) Но, да. Полетіла 6 я до тебе, та крилець не маю.
3) Да, вотъ. Вилізь на вербу та й подивись. Та була в мене жінка, та була в мене любка, та післала мене в ліс, щоб я єї дров привіз. та де! Да нѣтъ. Він добре співає? — Та де. та-'дже, та-же, та-же ж, та-ж. Сокращ. изъ та адже, та адже ж. Да вѣдь, да вѣдь же. Ой відай ти слабий, хорий, ти мій милий Сосновиченьку? — Та-'дже видиш, що не жарти! Та-же ти знаєш, що я не маю нічого. Та-же я тобі казав, що будуть гості.
Цвірчати, -чу, -чиш, гл.
1) О сверчкѣ: сверчать, трещать.
2) Чирикать. Птах цвірчит.
Шатро, -ра́, с. Шатеръ. Шатро край шляху розп'яли. Щатром (цигани) стоять, каже, за селом.
