Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спокушати

Спокушати, -ша́ю, -єш, сов. в. спокуси́ти, -шу́, -сиш, гл. Искушать, искусить. Хиба не чорт, щоб не спокусив? Ном. № 196.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОКУШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОКУШАТИ"
А́зик, -ка, м. Ум. отъ аз.
Виговоряти, -ря́ю, -єш, гл. = виговорювати. Буде твоя мати мені виговоряти: вставай, невіхно, ти вставай молодая. Мет. 49. Як би достаток, то не схотів би цього і виговоряти, а то по неволі уже треба (що має дати на весілля молодий). ХС. VII. 421.
Легкоду́мно нар. Легкомысленно.
Невзабарі нар. = незабаром.
Пантохля, -ли, ж. = пантохвель.
Підточка, -ки, ж. = підтічка. Чуб. VII. 426.  
Просвіщати, -ща́ю, -єш, гл. = просвічати. Левиц. Пов. 164.
Склинати, -на́ю, -єш, гл. Проклинать. МУЕ. III. 57.
Трійник, -ка, м. Шлея съ тремя полосами (продольными и поперечными). Вас. 160.
Чередільниця, -ці, ж. Вѣдьма, отнимающая у коровъ молоко. ЕЗ. V. 61.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОКУШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.