Визивання, -ня, с.
1) Вызываніе.
2) Брань, ругня.
Дожина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. дожа́ти, дожну́, -не́ш, гл. Дожинать, дожать. Та щоб дожать до ланового, ще копу дожинать пішла.
Меті́льник, -ка, м. Метельщикъ. Метільники хату замітають.
Наво́дити, -джу, -диш, сов. в. наве́сти́, -веду́, -де́ш, гл. 1) Наводить, навесть. 2) Направлять, направить. Учительку розумну матимеш, — наведе на добро. Молоді хазяї, думає, чому й на пуття не навести. 3) О животныхъ: родить, народить. Собака навела цуценят. 4) Много наваривать, наварить. Щоб невеликий був горщик: нащо його наводити у такому великому, — хиба вони поїдять? 5) — оком (на кого, на що). Взглядывать, взглянуть (на кого, что). Як тільки оком наведу, то і вгадаю, де співака. 6) наводити личко. Cм. личко.
Підкроїти Cм. підкроювати.
Пошморгатися, -гаюся, -єшся, гл. Подергаться (о веревкѣ, напр.).
Сванютка, -ки, ж. Ум. отъ сваха.
Сказити, -жу́, -зиш, гл. 1) Сдѣлать бѣшенымъ. Не поможе бабі кадило, як бабу сказило. А нехай його сказить — хто це на мене каже. 2) Испортить. Сказив горнець шибу. Їй чарівниця сказила маржину.
Сласно нар. Лакомо. Не тим погоріли, що сласно їли, а тим, що не гляділи. Сласно їла.
Тримати, -ма́ю, -єш, гл.
1) Держать, содержать. Тримала мене за руку. Тримає коні, а волів не хоче. Дочку тримай в дому, ще й заплати кому, щоб узяв біду з дому. Бог батько: як буде нас тримати, то буде й годувати.
2) — за що. Считать, почитать за что. Тримай, свято за свято.
