Блимати, -маю, -єш, гл. 1) Слабо, тускло свѣтить, мерцать, то вспыхивать, то потухать. Каганець блимав у запічку. 2) Мигать глазами, хлопать глазами, бросать взгляды. Тільки очима блима.
Броварь, -ря, м. = броварниця. До броваря дрова таскати.
Запога́нити Cм. запоганювати.
Кучма, -ми, ж. 1) Шапка мѣховая мохнатая. Благословіть, отче! — каже Василь, знявши кучму. Він і по одежі щось не просте: татарська кучма насунулась йому на очі. 2) Всклокоченная голова. кучму да́ти. Причинить хлопоты, насмѣяться. Хто в Бога вірує, ратуйте!.. А хто ж таку нам кучму дав? Ум. кучомка.
Одудкуватий, -а, -е. Трубчатый. На городі очерет та й одудкуватий.
Поперетиратися, -раємося, -єтеся, гл. То-же, что и перетертися, но во множествѣ.
Рахатися, -хаюся, -єшся, гл. Трогаться. Постій, не рахайсь з місця.
Складничок, -чка, м. Портмоне.
Хутір, -тора, м. Отдѣльная усадьба внѣ селенія, выселокъ. Як би з хутора, то б і повірила. З давнього-давна у гаї над ставом удвох собі на хуторі жили. Ум. хутірець, хуторець, хуторо́к. Жила вдова хуторцем.
Царок, -рка, м. 1) Загороженное мѣсто подъ печью или подъ поло́м крестьянской хаты, гдѣ держатъ дом. птицу. 2) Вообще огороженное мѣсто, загородка, напр. для телятъ. Ум. царочок. Повний царочок білих курочок.
