Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сположити

Сположити, -жу, -жиш, гл.на руки кому. Возложить на кого, поручить кому. Там були такі коні, що ними тільки гній вивозять, — так йому сположили на руки їх чистити. Чуб. II. 291.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОЛОЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОЛОЖИТИ"
Амба́рь, -ря, м. Амбаръ, отдѣльно отъ жилаго помѣщенія стоящая кладовая. Стор. 145. Шух. І. 106.
Бануш, -ша, м. 1) Сунь говяжій. Шух. І. 215. 2) Кушанье: кукурузная мука, смѣшанная со сметаной и сваренная. Шух. І. 140.
Валовина, -ни, ж. 1) = вал 2. МУЕ. ІІІ. 19. 2) Ткань изъ валу 2. Могилев. у. Желех. 3) Пеньковые очески. Гол. Од. 40.
Відлеглість, -лости, ж. Разстояніе; отдаленность.
Галити, -лю, -лиш, гл. 1) Гладить галом (Cм.). 2) Спѣшить торопиться. Пождіте, вгамуйтесь трохи, не галіте. Котл. Ен. ІІІ. 25.
Достру́гувати, -гую, -єш, сов. в. доструга́ти, -га́ю, -єш, гл. Достругивать, достругать.
Ззира́тися, -раюся, -єшся, сов. в. ззирну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Переглядываться, переглянуться. Усі люде ззираються, сміються шпиком, що з того буде. Кв. II. 273. Ззирались тоді між собою ученики. Єв. І. XIII. 22.
Підсмажити, -ся. Cм. підсмажувати, -ся.
Поростицювати, -цюю, -єш, гл. Растыкать, воткнуть во многихъ мѣстахъ. По середині (садка) — чисте місце, тільки десь-не-десь поростицювані вишеньки та квіти. Сим. 202.
Прокачати, -ча́ю, -єш, гл. Прокатать извѣстное время (бѣлье).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОЛОЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.