Вередій, -дія, м. Капризникъ, прихотливый, переборчивый. Вередувала б тебе лиха юдина! Чого тобі не стає ще? Ну, та й вередій же!
Залі́плювати, -люю, -єш, сов. в. заліпи́ти, -плю́, -пиш, гл. Залѣпливать, залѣпить.
Обемберити, обенбе́рити, -рю, -риш, гл. Бросить оземь съ силой, сильно ударить. Як обенбере ж він його (з себе)!
Підкидати, -да́ю, -єш, сов. в. підкинути, -ну, -неш, гл.
1) Подбрасывать, подбросить вверхъ. Хто вище підкине оцю булаву, то того буде озеро.
2) Подбрасывать, подбросить; подложить, подкинуть; прибавить. Підкинув його під припічок. Дитину підкинути кому. Пішов підкинуть волам сіна. Був у їх стожок сіна, то чоловік підкине, то воно й ззість. А підкинь у грубу ще дров.
3) Придѣлывать, придѣлать что либо. Підкинути нову вісь. Підкинути підметки.
Подописувати, -сую, -єш, гл. Дописать (во множествѣ).
Поквасити, -шу, -сиш, гл. Поквасить.
Провіз пред. = проз. А я проїду провіз наші чати.
Торохтело, -ла, с. Деревянный колокольчикъ на шеѣ коровы, вола.
Уторопати, -паю, -єш, гл. Понять, взять въ толкъ. Я щось не второпав, що він співав про гайдамаків.
Шрубка, -ки, ж. Гайка къ винту.
