Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сполошити

Сполошити, -шу́, -шиш, гл. Потревожить, испугать. Не боїмся ні ляхів, ні ляцької шати, як нас схотять сполошити, утікнем до хати. Лукаш. 141.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 184.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОЛОШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОЛОШИТИ"
Бандуруватий, -а, -е. Неповоротливый? неуклюжій? Був (хлопець)... несміливий, бандуруватий. Св. Л. 244.
Голу́бочка, -ки, ж. Ум. отъ голубка.
Гри́мну́ти, -ну, -неш, гл. = Грімнути.
Доку́чливо нар. Надоѣдливо. МВ. ІІ. 196.
Дріму́чий, -а, -е. Объятый дремотой, дремлющій. Тихенько дрімучий Прут далі тече. Млак. 3.
Завда́ти Cм. завдавати.
Золотий, -а́, -е́ 1) Золотой. Ой іскиньте золот перстінь із мизинця з пальця. Мет. 19. З золотими перснями на руці. МВ. ІІ. 31. 2) Золотого цвѣта; золотистый. Золота бджілка над квіткою в'ється. Хата, 2. Ум. золотенький, золотесенький. Стрів мене козак молоденький, схопив з мене вінок золотенький. Чуб. III. 170.
Нава́жувати, -жую, -єш, сов. в. нава́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Взвѣшивать, взвѣсить. Наважили чумаченьки та три вози соли. Чуб. V. 1037. 2) Налегать, налечь. А як наважу, двері виважу. Гол. І. 147. Не наважуй дуже на цей бік, а то перекинеш. Кіев. г. 3) Рѣшать, рѣшить. Майорша здавна вже наважила такому не суперечити. Г. Барв. 335. Наважили злі вороги утопити мою душу. Н. п. Коли вже ти (вовк) наважив мене їсти, то починай мене з хвоста. Рудч. Ск. І. 1. 4) Научать, научить, наставлять, наставить. Другого дня пішли панам поклонитись... Пани такі якісь сердиті; а горді — аж надимаються. «Будь покірна» — наважують, — «та до роботи панської щира». МВ. І. 43. 5)руку. Набивать, набить руку, пріучаться пріучиться. Тільки наважиш руку до якої роботи (на заводі), а він тебе взяв та й на друге місце переставив, — от знов починай наважувати руку. Кіев. г.
Розвиднюватися, -нюється, гл. безл. = розвиднятися.
Цілина, -ни, ж. Новь. Орав милий на цілині, та й став па толоці. Н. п. Цілину п'ять плугів орють. Греб. 382. Ум. цілинка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОЛОШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.