Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

байбара

Байбара, -ри, ж. Длинный кнутъ у пастуховъ. Екат. Левч. 58.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 20.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙБАРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙБАРА"
Вишар, -ру, м. Прошлогодняя трава. Лубен. у.
До-сто-бі́сового батька = до-сто-біса. Cм. до.
Натерти, -ся. Cм. натирати, -ся.
Осичка, -ки, ж. Ум. отъ осика.  
Письменництво, -ва, с. Писательство; сочинительство; письменность. К. ПС. 84.
Покучкурувати, -ру́ю, -єш, гл. Посмѣяться надъ кѣмъ. Покучкурують, покучкурують з його та й розійдуться. Черк. у.
Роскрут, -та, м. Кольцо изъ деревяннаго прута, — напр. въ ярмѣ, гдѣ оно играетъ ту-же роль, что и живець (Cм. живець 11). Шух. І. 165. Ум. роскрутець. Шух. 1. 214.
Ротеня, -няти, с. Ротикъ. Г. Арт. (О. 1861. III. 110).
Смачен, -чна, -не, с. = смачний. Без штуки і борщ не смачен. Ном. № 12308.
Уп'ясти, -ся. Cм. упинати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЙБАРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.