Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

байбара

Байбара, -ри, ж. Длинный кнутъ у пастуховъ. Екат. Левч. 58.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 20.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙБАРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙБАРА"
Вишнина, -ни, ж. Вишневое дерево. Левиц. Пов. 191. Ой вишнино-черешино, чом ти листу не пускаєш? Н. п.
Патлань, -ня́, м. Длинноволосый человѣкъ.
Персистий, -а, -е. Съ развитой грудью. Кінь персистий. Уман. у.
Підстіжок, -жку, м. Небольшой стогъ.
Плуговий, -а́, -е́ Плужный. Плуговий віл.
Подеякий, -а, -е. Кой кто, нѣкоторый. Желех. Вх. Зн. 51.
Прикубанський, -а, -е. Находящійся при р. Кубани. Пластуни в прикубанських плавнях. О. 1862. II. 63.
Розводка, -ки, ж. Желѣзный ключъ къ пилѣ, которымъ разводятъ ея зубья.
Тим мѣст. 1) Твор. пад. отъ той и те. тим часом. Между тѣмъ, тѣмъ временемъ. 2) Сз. Потому, оттого. То тим вони спочивали, що на рани постреляні да порубані дуже знемагали. Макс. (1849). 17.
Унезабарі нар. Вскорѣ. Четвертий рік настав внезабарі, — чоловік з полку вертається. Г. Барв. 514.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЙБАРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.