Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

байбара

Байбара, -ри, ж. Длинный кнутъ у пастуховъ. Екат. Левч. 58.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 20.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙБАРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙБАРА"
Бліднути, -ну, -неш, гл. Блѣднѣть. Батько наче не добачав, як мати блідла, як Катря плакала. МВ. ІІ. 110. Зола то червоніла, то блідла. Левиц. І. 301.
Відмочити Cм. відмочувати.
Ганчарь, -ря, м. = гончарь.
Єхидкува́тий, -а, -е. Ехидненный, злой и лукавый. Хто врозуміє єхидкувату простоту. Греб. 323.
Засма́лювати, -люю, -єш, сов. в. засмали́ти, -лю́, -лиш, гл. Обжигать, обжечь; опаливать, опалить.  
Лю́тити, -чу, -тиш, гл. Сердить, раздражать. Желех.
Пообсаджувати, -джую, -єш, гл. Обсадить (во множествѣ).
Промін, -ну, м. Мѣна. Н. Вол. у.
Сміюнець, -нця, м. Ум. отъ сміюн. 2) Зубъ-рѣзецъ.
Столешник, -ка, м. Мѣняла, мѣняющій деньги на столикѣ. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЙБАРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.