байбара

Байбара, -ри, ж. Длинный кнутъ у пастуховъ. Екат. Левч. 58.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 20.

Випадкові слова

Вигорнути, -ся. Cм. вигортати, -ся.

повністю...

Разнощ, -щі, ж. Всячина. різна разнощ. Всякая всячина. Зміев. у.

повністю...

Водопій, -пою, м. Водопой. Бере Ох того коня за поводи, веде до водопою до річки. Рудч. Ск. ІІ. 112.

повністю...