Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

байбарис

Байбарис, -су, м. Раст. барбарисъ. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 20.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙБАРИС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙБАРИС"
Блекитець, -тця, м. Раст. Euphorbia esula. Лв. 98.
Вагівниця, -ці, ж. Вѣсы. Усі на Божій вагівниці легкі, нікчемні як полова. К. Псал. 140.
Вигноювати, -ноюю, -єш, сов. в. вигноїти, -ною, -їш, гл. Унаваживать, унавозить. Звенигор. у. У добре вигноєнім городі копають підмети — грядки. Шух. І. 164. Вигноїла наша якономія цей год 25 десятин. Конст. у.
Глоговий, -а, -е. = глодовий. Терновий вінець на голову клали, глогові шпильки за нігті били. Гол. II. 23.
Застели́ти, -ся. Cм. застеляти, -ся.
Підлеглість, -лости, ж. 1) Подчиненность, зависимость. 2) Прѣль.
Поприйматися, ма́ємося, -єтеся, гл. Приняться (во множествѣ).
Попрокидатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и прокинутися, но о многихъ. Попрокидалися діти, повставали, зараз — їсти. Харьк. Раненько походили корови, раненько й попрокидалися. Зміев. у.
Роспухати, -ха́ю, -єш, сов. в. роспу́хнути, -ну, -неш, гл. Распухать, распухнуть.
Стріт, -ту, м. Встрѣча. Еф. 55.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЙБАРИС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.