Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

байбарис

Байбарис, -су, м. Раст. барбарисъ. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 20.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙБАРИС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙБАРИС"
Альта́нка, -ки, ж. Бесѣдка садовая. Левиц. І. 494.
Буравий, -а, -е. Буроватый. Вх. Лем. 395.
Гамрити, -мрю, -риш, гл. = гаморити. Я думаю, що воно гамрить, аж то ви балакаєте. Лохв. у.
Голобля, -лі, ж. Оглобля. Не по коню, та по голоблях. Ном. № 2818. Cм. оглобля.
Ловранкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Полдничать. Угор.
Однокінний, -а, -е. Одноконный.
Пообкошуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Окончить косьбу (о многихъ).
Поперемірювати, -рюю, -єш, гл. Перемѣрять (во множествѣ).
Призеленкуватий, -а, -е. Зеленоватый. Желех.
Прикібний, -а, -е. Ловкій, умѣющій завлечь. Та там прикібний купець. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЙБАРИС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.