Беззаконник, -ка, м. Беззаконникъ, преступникъ. Зараз же бумагу посилає, щоб беззаконника такого то схопить.
Допо́вчити, -чу, -чиш Достроить, дополнить. Хата виведена була по вікна, а то вже я її укукобила й доповчила. Харьковъ.
Зва́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Свѣсить. О, хто б узяв та зважив моє горе. 2) Взвѣсить, размыслить, понять. Зважила громада, як би то воно було добре. 3) Cм. зважа́ти.
Кастрат, -та, м. Кастратъ.
На́рід, -роду, м. = народ. Любить бо нарід наш.
Непосидячий, -а, -е. Подвижной, непосѣда. Непосидющий як чорт.
Пересмуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Перестать грустить.
Пилочок, -чку, м. Ум. отъ пил.
Рада, -ди, ж. 1) Совѣтъ, помощь. Одна рада хороша, а дві ліпше. Инша рада гірш як зрада. рада в раду. Посовѣтовавшись. Рада в раду, та й купили. дати раду кому, чому. Помочь кому, чему, справиться съ чѣмъ, успѣть въ чемъ, устроить что. Не дав ради дітям, не дав їм доброго вчення. Ой ґвалт, сама в хаті, не дам ради кошеняті. Що вже вони ради дадуть. Кидається і сірою собакою, і білою собакою, та ради не дасть. не дам собі ради. Не знаю, что дѣлать, теряю голову. немає ради. Ничего не подѣлаешь. Немає ради з тим. 2) Совѣтъ, совѣщаніе, собраніе, сходка. Ой там стояло мужів громада, мужів громада, велика рада. На раду тиху, на розмову коли ми зійдемося знову. Товариство кошового на раді прохало: «благослови, отамане, байдаки спускати». раду радити, радувати. Держать совѣтъ, совѣщаніе. Подобає йому в короля служити, в короля служити, раду радити, раду радити, суди судити. Чи там раду радять, як на турка стати, не чуємо на чужині. чорна рада. Общее собраніе всѣхъ козаковъ. судна рада. Собраніе козаковъ для суда вадь кѣмъ либо. гороб'яча рада. Собраніе воробьевъ 1-го сентября. 3) Порядокъ, ладъ. Нова рада, нова рада світу ся з явила: да чиста Панна сина породила да в Офлейовім місті дуже рано. Військо стояло, ради не знало, ради не знало, Івана прохало. Ум. радка, радонька, радочка, радиця. Не маєм отця, ні матки, немає кому і нам дати радки. Як ожениться, то вдвох дадуть радку землі.Радиці мі дайте.
Шинкувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) = шинкарювати. Торгувать, шинкувать буду чарочками. Медом шинкувати. 2) Расточать, разливать, проливать. І заходилися гулять, святою кров'ю шинкувать. Не дуже тими грішми шинкують, щоб ніхто не замітив.
