Викорпувати, -пую, -єш, сов. в. викорпати, -паю, -єш, гл. Житина в око впала? Ке сюди, я викорпаю ціпилном. — Хоч би бичем, а не ціпилном, — одповів, протираючи полою око, той, кому треба було викорпувати.
Годяний, -а, -е. О погодѣ: ясный. Цей місяць був не годяний, а дощовий.
Джерґотня́, -ні́, ж. = Джерґіт. Жидівська джерґотня.
Зла́гідний, -а, -е. Согласный, мирный. Ненька старенька злагідлива була.
Містяни́н, -на, м. Горожанинъ.
Москва́, -ви, ж. 1) Москва (городъ). 2) = москаль. Москаль, що якесь старе залізо продавав... і не чує, що жвавий міщанин у чемерці штовха його: «Москва, москва, чи продаєш залізо?»
Незмірений, незмірний, -а, -е. Неизмѣримый.
Повилітати, -таємо, -єте, гл. Вылетѣть (о многихъ). Гляньте, вже й ластів'ята повилітали. Чоловік стукнув обухом, клиння повилітало, а обаполки так і збіглись докупи.
Розласуватися, -суюся, -єшся, гл. Разлакомиться.
Фіомак, (ку?), м. Раст. можжевельникъ, Juniperus communis L.
