Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бадьористий

Бадьористий, -а, -е. Бойкій, лихой, молодецкій. Чуб. І. 230. Г. Барв. 44. Сам був такий бадьористий: козаки... казали проміж себе — орел! Стор. МПр. 149.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 19.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАДЬОРИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАДЬОРИСТИЙ"
Білоручечка, -ки, об. ум. отъ білоручка.
Відборона, -ни, ж. Оборона, защита отъ. Схопивши у руки по каменюці, став на відборону. МВ. (О. 1862. I. 104).
Відсочитися, -чуся, -чишся, гл. Отстать отъ знакомыхъ, раззнакомиться. Конот.
Дожида́ння, -ня, с. Ожиданіе. Бранці у їх весіллячко, кінець дожиданню. Млр. л. сб. 145. Помертвіють люде від страху та дожидання. Єв. Л. XXI. 26.
Загили́ти Cм. загилювати.
Задина́ти, -наю, -єш, сов. в. задни́ти, -дню́, -ни́ш, гл. Вставлять, вставить дно. Як роблять липівку на мед, то намоче попереду той край, де дно повинно бути, а тоді й задинає. Волч. у.
Плюндри, -рів, мн. Желтые ирховые брюки у галицкихъ мѣщанъ. Гол. Од. 14.
Побожність, -ности, ж. Набожность, благочестіе. К. Кр. 13. З побожности своєї пожертвував на церкву сто рублів. Волч. у.
Повідвіновувати, -вую, -єш, гл. Дать приданое (многимъ). Свої доньки повідвіновував. Гн. II. 54.
Появ, -ву, м. Появленіе, явленіе. К. Дз. 58. Ще до появу Шевченка в літературі. К. ХП. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАДЬОРИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.