Балеґа, -ґи, ж. = белеґа.
Витребити Cм. витребляти.
Відтинати, -на́ю, -єш, сов. в. відтяти, -дітну, -неш, гл. Отсѣкать, отсѣчь, отрубливать, отрубить. Вона йому голову відтяла. відтяти пелену. Отрѣзать подолъ — наказаніе женщинѣ за прелюбодѣяніе. А з Марсом чи давно піймавши, Вулкан їй пелену відтяв? річ відтяло (кому, у кого). Не въ состояніи заговорить, отняло языкъ.
Жупа́нний, -а, -е. Носящій жупан. (Писарь) все поглядає, як кіт на сало, тілько на жупанних.
Зачере́ти гл. = зачерпну́ти.
Ло́венький, -а, -е., Ум. отъ ловкий.
Мельчко́м нар. Мелькомъ. І в голову йому не клалось, щоб з ним так бачитись мельчком.
Сатанюка, -ки, м. Ув. отъ сатана.
Ходуні, ходусі, гл. Дѣтск. ходить. Ум. ходусеньки. А в ніженьки ходусеньки, а в рученьки ладусеньки.
Чвертка, -ки, ж.
1) Мѣра длины: четверть аршина. Чвертку плису купила.
2) Мѣра сыпучихъ тѣлъ: четверть (Cм. уменьш.). Cм. чвіртка.
3) Мѣра жидкости: четверть штофа.
4) Мѣра вѣса: четверть пуда. Оце чвертку соли купив, то за неділю й нема.
5) Мѣра земли. Найняв він собі.... виорать чвертку.
6) Четвертушка бумаги.
7) Половина задней части мясной туши.
8) = ґара 1. Ум. чверточка. Ори, синку, цю долинку, посіємо пшениченьку; з колосочка щоб жмінечка, а з снопочка — щоб чверточка.
