Безпереч, нар. Безпрестанно, постоянно. Блискавка безпереч усю ніч. Я безпереч сижу дома. 2) Безпрекословно.
Заво́зити, -жу, -зиш, сов. в. завезти́, -зу, -зе́ш, гл. 1) Завозить, завезти куда нибудь далеко. Чоловіче мій, дружино моя! завіз ти мене, де роду нема, де роду нема, та все чужина. Він не хотів його убивать, да завіз його в ліс. Почали дорікати Колумбові, що завіз їх ка-зна куди. Ком. І. 54. 2) Привозить, привезти. Степом їду, — степ широкий, дорога смутненька, — завези мене, сивий коню, де моя миленька. 3) Ввозить, ввезти во внутрь чего-либо. Завези воза в возівню. 4) Доставлять, доставить, завозить, завезти что по пути. Із Одеси преславної завезли чуму.
Зело́, -ла́, с. Зелень, травянистое растеніе. Тихая роса сідала над зелом і древом. Стало їх подвір'я зелом і древом заростати. Багато зела на цім огороді, то тяжко буде полоти.
Злиза́ти Cм. злизувати.
Зчепурити, -рю́, -риш, гл. Убрать красиво, украсить. Обмазали хату, зчепурили так, як молоду.
Каятися, -ка́юся, -єшся, гл.
1) Каяться. Вони проповідували, щоб каялись. Роскажи людям... нехай пам'ятають на праведний суд Божий, бо вже мученик Іван у Київі, в печерах, по шию в землі стоїть; а як увійде зовсім у землю, тогді ніколи буде каяться.
2) Раскаиваться, сожалѣть о сдѣланномъ. Не потурай їй, жінко, бо каятися будеш. Не кайся, рано вставши, молодо оженившись.
3) Каятися на кому. Перестать грѣшить при видѣ наказанія, постигшаго за грѣхи кого-либо.
Кітва, -ви, ж. Якорь. Ум. кітвиця.
Обворожувати, -жую, -єш, сов. в. обворожи́ти, -жу́, -жиш, гл. Обвораживать, обворожить, околдовать, очаровывать, очаровать. Обворожував людей і бувало так, що занапастить чоловіка на ввесь вік. Але часом, кажуть, неначе хто чоловіка обійде або обворожить.
Переоначуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. переоначитися, -чуся, -чишся, гл. Переиначиваться, переиначиться.
Поморхлий, -а, -е. Сморщившійся.
