Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

багнюка

Багнюка, -ки, ж. = багно. Так лаяти болото почала: «Отце потная багнюка!» Греб. 369.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАГНЮКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАГНЮКА"
Друля́ти, -ля́ю, -єш, одн. в. дру́лити, -лю, -лиш, гл. Толкать, толкнуть. Миються люде і друляють одні других в воду. МУЕ. ІІІ. 39.
Жа́ркість, -кости, ж. Жгучесть? Кропива така жарка, аж дим іде після дощу, — я думаю — се од жаркости.
Жо́вклий, -а, -е. Пожелтѣвшій.
Зурка, -ки, ж. Раст. Cynoglossum. Вх. Пч. І. 9.
Матюка́ти, -каю, -єш, сов. в. матюкнути, -ну, -не́ш, гл. Ругать(ся), выругать(ся) по матери.
Обчіркач, -ча, м. Циркуль. Вас. 147.
Пацю! меж. = паць. Лохв. у.
Подунути, -ну, -неш, гл. = подути. Сонце пригріло, вітер подунув. Рудч. Ск. І. 87.  
Пробрязчати, -чу́, -чи́ш, гл. = пробрязкати.
Сторцом нар. = сторч 2. Цеглу ставити сторцом, чи класти плазом. Кам.-Под. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАГНЮКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.