Видихання, -ня, с. Выдыханіе. Употр. также въ смыслѣ: перенесеніе болѣзни, побоевъ. Та ми йому дали доброго носу, — хай Бог йому дасть легке видихання.
Зірну́ти, -рну, -не́ш, гл. = зорнути.
Змоклий, -а, -е. Промокшій.
Кульбачник, -ка, м. Сѣдельникъ, сѣдельный мастеръ.
Позіходитися, -димося, -дитеся, гл. Сойтись. А тим часом позіходилось народу вже чимало.
Покіт, -ко́ту, м.
1) Скатъ. Гори крутоярі з зеленими покотами.
2) в покіт = покотом.
Потьмаритися, -рю́ся, -ришся, гл. Помрачиться. Сонце потьмариться.
Скудатися, -даюся, -єшся, гл. Оскудѣть. У нас хто сіє б десятин хліба, той зімою не скудається.
Убіж, -божі, ж. соб. Бѣдняки, бѣдные люди.
Шпатар, -ра, м. Лучина, щепка. Cм. шпадер.
