Вертіти, -чу́, -ти́ш, гл.
1) Вертѣть, крутить. Вертить хвостом. До Бога далеко, а пани вертять, як хотять. У такому ділі як не верти, треба або чорта, або жінки.
2) Сверлить. У дошці вертіти дірку.
Вигідка, -ки, ж.
1) Ум. отъ вигода.
2) = вигіддя. Ка' він, що бідою погано їздити, а мені здається, що така вигідка, що куди на світі.
3) Телѣжка на двухъ колесахъ, одноколка. Приїздив вигідкою.
Вимінювати, -нюю, -єш, сов. в. виміняти, -няю, -єш, гл. Вымѣнивать, вымѣнять, обмѣнивать, обмѣнять. Міняли тихо, виміняли лихо.
Гранюва́ти, -ню́ю, -єш, гл. = Граничити.
Запи́рськати, -каю, -єш, гл. Запрыскать.
Магазе́й, -зе́ю, м. Хлѣбозапасный магазинъ, амбаръ для хлѣба. Бачили в пана магазей з хлібом, з усим зерном.
Потрухнути, -ну, -неш, гл. Сгнить (о деревѣ). Потрухли чумацькі вози і занози.
Продідувати, -ду́ю, -єш, гл. Прожить старикомъ.
Свисовути, -ну, -неш, гл. Съ силой свиснуть. А він як свисоне!
Скитання, -ня, с. Скитаніе.
