Вицідити, -джу, -диш, гл.
1) Выцѣживать, выцѣдить, нацѣдить. О слезахъ: заставить пролить. Потопи сих нових фараонів у тих сльозах..., що вони вицідили з очей вдовичих та сирітських.
2) Выпивать, выпить. Вицідили вони самотужки глек слив'янки.
До́ленька, до́лечка, -ки, ж. Ум. отъ до́ля.
Доча́патися, -паюся, -єш, гл. = дочапати. Ходити ще не вміє, а до помийниці як дочапається, дак так і вихлюпоще всю.
Єдина́к, -ка́, м. 1) Единственный сынъ, то-же, что и одинак, одинець 1. Засмутила мене мати, єдинака-сина. 2) Старый дикій кабанъ, живущій въ одиночествѣ. Cм. одинець 3. Ум. єдиначо́к.
Зогріти, -рію, -єш, гл. = зігріти. Синку, іди ж собі до тої хатки, зогрієш собі ручки.
Круто нар.
1) Круто. Круто з'їздити сюдою. Круто спускалась гора.
2) Съ сильнымъ загибомъ. Круто позагинаті роги.
3) Густо. Круто наварила, — і ложкою в куліші не повернеш.
4) Трудно, тяжело.
5) Сильно. Круто їм буде одвічать.
6) Остро (о взглядѣ). Сив сокіл сидить, круто ся дивить. Ум. крутенько. Садив крутенько гайдука.
Нерано нар. Поздно. Калино-малино, чом нерано зацвіла? Ум. неране́нько.
Позахлявати, -ва́ємо, -єте, гл. Отощать, ослабѣть (о многихъ). Позахлявали так, що не можуть одтягти до його гласу.
Пообжирати, -ра́ю, -єш, гл. Обожрать (во множествѣ).
Прядіння, -ня, с. Пряденіе.
