Баландіти, -джу, -диш, гл. Болтать, говорить пустяки.
Знатися, -знаюся, -єшся, гл.
1) Знаться, водить знакомство. Бодай ніхто не діждав з багатими знаться. Розійшлися, мов не знались. Прощайте! Дай, Боже, знаться!
2) — на чому. Смыслить въ чемъ, знать толкъ въ чемъ, имѣть въ чемъ-либо познанія. Теля не знається на пирогах. Знався на пасіці добре.
Любо́в, -ви, ж. Любовь. Любови Божої не маєте в собі. Де любов, там сам Бог пробуває. Не завидуй багатому: багатий не має ні приязні, ні любови, — він все те наймає. Ой Боже, Боже, що тая любов може! до любови. По любви. Хоч у одній льолі, аби до любови. бути до любови. Вызывать любовь, нравиться; быть пріятнымъ. А ні до любови, а ні до життя. Щоб біле личко, а чорнії брови, — то ж козакові дівка до любови. Тільки ж мені до любови що чорнії брови. Ум. любовка. Хоч у одній льольці, аби до любовці.
Настріляти, -ля́ю, -єш, гл. Настрѣлять. Наш стрілець сьогодня багато качок настріляв.
Оказія, -зії, ж. 1) Случай, особый случай; происшествіе; необычайное событіе, несчастное происшествіе. Що за оказія? — мов не то село стало. Хиба оказія яка, то купе горівки, а то й не кажи. Справедливе небо не синє, а червоне; як коли, до воно росчиняється, тільки на яку небудь оказію: на войну або на помірок, або на голод. Лава тріщить — на оказію в хаті. 2) Съ измѣн. удар.: Оказія. У Мкр. употребл. въ знач.: предвѣщаніе. По поводу сороки, предвѣщавшей вдовѣ гостей-сватовъ, говорится, что она Оказію на господі про талан свій має. 3) Съ тѣмъ же удар., что и 2. Сѣверное сіяніе (какъ предвѣщающее необычайное событіе?)
Помітати, -та́ю, -єш, сов. в. помести, -мету, -теш, гл. Месть, выметать, выместь. Будемо хату помітати. Вже й світлонька пометена.
Причадіти, -дію, -єш, гл. Немного угорѣть. Голова болить, мабуть таки я трохи причаділа.
Росквасити Cм. росквашувати.
Умережити, -жу, -жиш, гл. 1) Украсить узорами. 2) Уплесть, съѣсть. Сім пирогів умережу та ляжу — полежу. Сей кусок як умережиш, так і піч перележиш.
Халасати, -саю, -єш, гл. = хавкати і.
