Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

багонник

Багонник, -ка, м. Раст. Ledum palustre. Вх. Пч. II. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАГОННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАГОННИК"
Вовниця, -ці, ж. = вовна. Чуб. V. 1143. Виженемо овечки, щоб по гірці не ходили, діток малих не будили, щоб вовниці не губили. Мил. 44. Сінце під його підстилала і теплу вовницю з руна. Мкр. Г. 21.
Жо́лу́дик, -ка, м. Ум. отъ жолудь.
Закри́льщик, -ка, м. Крайній облавщикъ. Черк. у.
Костоправ, -ва, м. Костоправъ. Подольск. г.
Норівоньки, -ків, м. мн. Ум. отъ норови. Cм. норов.
Олійок, -ку, м. Ум. отъ олій.
Плетка, -ки, ж. Сплетня. Плетка слухань не будеме. Гол. III. 261.
Причілковий, -а, -е. Относящійся къ причілку. ХС. III. 56. Одчинила причілкове вікно. Левиц. Пов. 213. Молодий сідає на причілковій лаві. Грин. IІI. 541.
Сваркий, -а́, -е́ Сердитый, бранчивый. Ну та й сваркий же твій командир. Стор. II. 84.
Середохрестя, -тя, с. 1) Крестопоклонная недѣля. Грин. II. 93. Аж ось зараннє стало сонечко припікати, неначе о правій середі, а ще тілько середохрестє. Кв. 2) Мѣсто, гдѣ расходятся дороги. О. 1862. IX. 69.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАГОННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.