Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

багонник

Багонник, -ка, м. Раст. Ledum palustre. Вх. Пч. II. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАГОННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАГОННИК"
Багнисько, -ка, с. ув. отъ багно.
Гузи́чний, -а, -е. Заднепроходный. Ки́шка гузи́чна. Прямая кишка. МУЕ. І. 69.
Жолобо́вий, -а, -е. Относящійся къ жолобу.
Залулу́кати, -каю, -єш, гл. О ночныхъ хищныхъ птицахъ: закричать. Залулукала сова. Залулукав леліт. Вх. Зн. 33.
Зупинка, -ки, ж. 1) Остановка. 2) Знакъ препинанія. Ном. № 11807.
Качановий, -а, -е. Принадлежащій кочню, кочерыжкѣ.
Нагуля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Нагулять, накутить. Ой літа ж мої молоденькі, все ви те нагуляли. Чуб. V. 275. 2)са́ла. Раздобрѣть, растолстѣть.
Підковувати, -вую, -єш, сов. в. підкувати, -кую́, -єш, гл. Подковывать, подковать. Підкую, Юрку, вороного коника. Мет. 181.
Рамина, -ни, ж. = рама.
Ступований, -а, -е. Валеный. Стулюване сукно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАГОННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.