Губи́тися, -блю́ся, -бишся, гл. 1) Погубляться. 2) Теряться. Не губись там од неї, бо город великий.
Завікува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Остаться навѣки, навсегда, закончить жизнь. Не вернусь уже на свої краї, тут уже десь завікую. В покритках мабуть вона й завікує.
Зда́рити, -рю, -риш, гл. = подарувати. Що не здарить можність наша, най покриє ласка ваша.
Зрябіти, -бію, -єш, гл. Сдѣлаться рябымъ, пестрымъ. Шия так зрябіла дуже; хто його зна й що воно.
Катрановий, -а, -е. Принадлежащій катрану.
Перешуміти, -млю́, -миш, гл. Перешумѣть.
Плазівка, -ки, ж. Палочка употребляемая при игрѣ въ плаза.
Понаврочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и наврочити, но во множествѣ.
Пошпурити, -рю, -риш, гл. Швырнуть. Як пошпуре коляку туди, де вона вперве лежала, так та коляка в землю і породилась.
Пущення, -ня, с. Заговѣнье. На пущення як зав'язано.
