Безґрунтий, -а, -е. 1) Не имѣющій усадебной земли.
2) Безземельный.
Бурсачок, -чка, м. Ум. отъ бурсак.
Заборозе́нник, заборо́зник, -ка, м. Часть плуга: каждый изъ клиньевъ, вбиваемыхъ около чересла: забивая ихъ то съ той, то съ другой стороны чересла́, можно поднимать и опускать его или подвигать въ стороны.
Захлюстатыся, -таюся, -єшся, гл. = захлюпатися. Забрызькався, захлюпався.
Мля́во нар. Вяло, слабо.
Паламарювати, -рюю, -єш, гл. Быть пономаремъ.
Пожахачка, -ки, ж. Трусиха. Тільки часом Галя пожахнеться й пошептом питає: що ж як кава прийде? — Не прийде, — одказують їй усі. — А як вовк присуне? шепче знов Галя. — О пожахачко!
Тапчан, -на, м. Родъ досчатаго дивана. Тато сидів коло вікна на тапчані. Ум. тапчаник, тапчанчик.
Флинтувати, -тую, -єш, гл. Пришивать особымъ образомъ (у скорняковъ).
Щамб'я, -б'я, с. соб. отъ щамба.
