Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

багніт

Багніт, -ту, м. Штыкъ. Подольск. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАГНІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАГНІТ"
Бохунець, -нця, м. и пр. = бухан, буханець. Хліба бохунець. Рудан. I. 67.
Галайстра, -стри, ж. Толпа, куча народа, дѣтей. Желех.
Купалочко, -ка, м. Ум. отъ купало.
Кунка, -ки, ж. Ум. отъ куна.
Літопи́сний, -а, -е. Лѣтописный. Читаючи про ту незгоду літописню скрижалю, написану сльозами і кров'ю. Стор. МПр. 64.
Няньчити, -чу, -чиш, гл. Няньчить. Не ти ж мене колихав, не ти ж мене няньчив. Чуб.
Плихяти, -хаю, -єш, гл. Висѣть, развѣваться; порхать. Угор.
Погріб 2, -ре́бу, м. Погребеніе.
Статечне нар. = статечно.
Шаплик, -ка, ж. Перерѣзъ, невысокая широкая бочка безъ верхняго дна, чанъ. Драг. 1. Грин. III. 314. Вас. 145, 168.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАГНІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.