Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

байдачище

Байдачище, -ща, м. Ув. отъ байдак.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 20.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙДАЧИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙДАЧИЩЕ"
Бритвочка, -ки, ж. Ум. отъ бритва.
Буркунина, -ни, ж. Стебель буркуна. На вгороді буркунина. Мил. 101.
Дриґу́лька, -ки, ж. Фигура, сдѣланная ногами, какъ бы въ танцѣ. Задере голову (півень).... і витупцьовує-витупцьовує дриґульками! Ніби й справді танцює. Сим.
Заввиш, завви́шки, нар. Вышиною. Кров із ями свистала вгору заввишки з чоловіка. ЗОЮР. І. 302. Де хата стояла, — кропива та бур'ян заввишки з мене поросло. Г. Барв. 176. Ум. завви́шечки.
Пахучий, пахущий, -а, -е. Душистый. Хай ваша душка буде між солодкими медами, перед пахучими ладанами. Ном. № 4573. Чебрець — зілля пахуще. Полт. у. Пахуще, як м'ята. Ном.
Розспіватися, -ва́юся, -єшся, гл. Распѣться.
Татухна, -ни, м. ласк. отъ тато. Живи ж, мой татухна, без мене. Чуб. IV. 280.
Укаляти, -ляю, -єш, гл. Опачкать.
Хрускотіти, -кочу, -тиш, гл. = хрумтіти. Які добрі вареники! Та ще й хрускотять, мов з кісточками. Чуб. ІІ. 501.
Шинкарь, -ря, м. Кабатчикъ. А де ж твої, доню, воли та корови? — Гей, мати, лихо знати, в шинкаря в оборі. Чуб. III. 144.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЙДАЧИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.