Відрубати Cм. відрубувати.
Дупе́дичко, -ка, с. Ум. отъ дупельце.
Закарва́ш, -шу, м. Обшлагъ, отворотъ рукава.
Злекши́ти, -шу, -ши́ш, гл. Облегчить. Теперка все краще як за панів було: злекшив, облекшив царь. Ми на тебе злекшимо.
Малярчу́к, -ка, м. Ученикъ живописца, маляра.
Наволіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. наволокти́, -лочу́, -чиш, гл. 1) Натягивать, натянуть. 2) Нанизывать, нанизать на нитку. 3) Вышивать особымъ способомъ. 4) Навлекать, навлечь. Од Бога помсту наволікає. наволокти пеню на кого. Обвинить напрасно.
Напува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. напоїти, -пою, -їш, гл. 1) Поить, напаивать, напоить. Напувала нас солодкими медами. Возик коня напував. Напій, напій, чорнявая, сірії , воли! 2) Пропитывать, пропитать что-либо жидкостью. Я вже ремінь добре напував дьогтем.
Протирати, -ра́ю, -єш, сов. в. проте́рти, -тру́, -тре́ш, гл.
1) Протирать, протереть, вытирать, вытереть. А росою очі промивати, а рушником очі протирати. Протри мені смажні уста.
2) Проторивать, проторить. Перед домом був широкий двір, такий широкий, що вози ледві встигли протерти кругом його вузьку дорогу. Тепер скорий шлях просторий до рая протерли.
3) проте́рта го́лка. Игла безъ ушка. Нема, як моя сусіда: увесь куток обділяє; ось і мене поратувала: дала протерту голку ще й без жильця.
Тинок, -нка, тино́чок, -чка, м. Ум. отъ тин.
Цільно нар. Мѣтко. Оден пан мав стрільця.... жаден пан так цільно не влучав.
